Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Зоя Журавка: ДИВИСЬ У ВІЧІ ЗАКРИЧАЛА МАТИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ніна-Марія, 16.01.2016 - 16:14
Цей біль невимовний... Пече пеком... Та жах у тому, що за це ніколи, ніхто не понесе кару, хіба що перед Господом!
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І матерям від того, болить ще більше. Дякую, що заходили.
Ниро Вульф, 15.01.2016 - 19:42
очень жаль, что чью-то халатность списывают на человеческий фактор. Сколько людей страдают от невнимательного шофёра, неумелого врача, от коррумпированных чиновников и т.д и т.п. А самое дорогое - человеческая жизнь, её не вернёшь, заново не родишься, такое горе - терять детей, это ничем не успокоишь, эту боль....
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все так...дякую, що завітали.
геометрія, 15.01.2016 - 19:30
Отак,Зою, і я, як ті матері уже майже 21 рік терплю болі і муки, бо про синову загибель мені сказали неправду, а я не змогла добитися правди і всі ці роки докоряю собі за це,..
Зоя Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та біль завжди щемітиме на серці Прийміть мої щирі співчуття. БІЛИМ-БІЛИМ СНІГОМ В КОСАХ ЗАЛИШУСЬ… Я завжди з тобою буду, як колись, Я бузком розквітну, мамо, посміхнись. Я могутнім дубом стану край воріт, Буду тобі тінню у спекотні дні. Я впаду росою ранком на поріг, Я розквітну маком на твоїм дворі. Я загляну сонцем у твоє вікно, Дощиком краплистим на твоє чоло. Прилечу весною, мамо журавлем, Кину в твої коси пір;ячко вінцем. Білим-білим снігом в косах залишусь, Болем в твоїм серці завжди відгукнусь. Ти не плач, матусю, рідна, не журись, Я завжди з тобою буду, як колись. Райдугою в небі в літку посміхнусь, Руки поцілую й в небо повернусь. ID: 558741 Рубрика: Вірші, Лірика дата надходження: 10.02.2015 2004 © дата внесення змiн: 10.02.2015 21:59:21 автор: Зоя Журавка ТАИСИЯ, 15.01.2016 - 19:19
Это страшная трагедия! Её ничем нельзя оправдать... Святые слёзы бедных матерей! Им не забыть своих детей... Зоя! Умница! Стих-проникновенный! laura1, 15.01.2016 - 18:34
Дуже тужно. Скільки вже в Україні нещасних матерів. І немає краю цьому горю. Нехай всім загиблим нашим героям земля буде пухом, а їхнім матерям хай Господь пошле сили, щоб далі жити.
|
|
|