Увесь світ дивиться.
Дивно, що не зупиниться…
Твій вагон котиться
І над прірвою схилиться.
Глянеш вниз. Тут що, холодно?
А там пекло розжарене…
Дивно так, молодість
Як невинна і правильна.
Помисли справджені,
Думки праскою згладжені…
Тихо так…Тихо, як перед обстрілом…
Дивишся – за сто миль
Життя з совістю.
І мета як той рай –
Не для грішності.
Хоч не плач, не втрачай
Час для вічності.
А що тут? Твій вагон майже падає.
Ти у нім, світ здурів,
Ну і правильно…
Якби ти тут не сів
Життя бачив би.
Рок вагон, екскурс вів –
Все проплачено…
