Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: А літа ніби й не було… - ВІРШ

logo
геометрія: А літа ніби й не було… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

А літа ніби й не було…

                            У відповідь на монолог Валентина Терлецького "Навпаки"
               
                   Будинок. Сад. Дерева голі,
                   І я одна, як божий перст...
                   Чого ще ждать мені від долі,
                   І де стоятиме мій хрест?..

                   Робота. Діти. Внуки. Друзі,
                   Турботи вічні...Не в них суть.
                   І ніби в замкненому крузі -
                   Думки снують мої й пливуть...

                   Життєві радості і болі
                   У серці житимуть завжди.
                   Моє життя - це іспит долі,
                   І я шепчу, молю: "Прости!"

                   За те, що я не все зробила,
                   Не віддала своє тепло,
                   Тому, кого завжди любила,
                   А літа, ніби й не було...

                   Іду тернистими стежками
                   Я кожен день тепер одна.
                   І вишня голими гілками
                   Мені ще смутку добавля...

                   Та вщухне біль мій і тривога,
                   І я навчуся жить одна.
                   Мені б лиш вимолить у Бога,
                   Щоб віра в щастя ожила. 

ID:  624990
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 30.11.2015 09:41:49
© дата внесення змiн: 30.11.2015 09:44:00
автор: геометрія

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Nino27, Ганна Верес (Демиденко), Шостацька Людмила
Прочитаний усіма відвідувачами (355)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Додала в обране. Дуже жіночий вірш.Все, що нам залишається після наших трудів: болі, жалі, самотність.Нехай усе буде не так, а краще.І хай ще буде літо. 12 smile give_rose 16 31
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людо! Будем жити і вірити, що ще відчуєм ми літа тепло, золотавого сонця проміння, не забудемо те, що було, і хоч в спогадах будем щасливі... flo36 flo31 flo31 flo11
 
Nino27, 01.12.2015 - 14:05
Всього Вам самого-самого,світлого-світлого і нехай віра в щастя оживає!!! give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Nino! А що ще нам залишається :
пригадать призабуті стежки, відчувати відлуння любові, і свої, вже осінні плоди, піднімать на вершини казкові... osen1 osen2 flo36 give_rose
 
Серафима Пант, 30.11.2015 - 23:08
Пані Валентино, не знаю куди поділася віра, адже щастя у Вас, як не крути, є:
Робота. Діти. Внуки. Друзі,
friends
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні,Сімо, віра не зникла, це просто прочитала прозовий твір Терлецького і він навіяв мені сум, а писався цей вірш давно,коли помер чоловік...Отож писатиму щось земне, а швидше за все зимове, адже сьогодні перший день зими... flo36 flo34
 
Не можу не додати і свою "5". Прекрасний вірш! Трішки сумний, відчувається певна розгубленість, але ж яка кінцівка!
Та вщухне біль мій і тривога,
І я навчуся жить одна.
Мені б лиш вимолить у Бога,
Щоб віра в щастя ожила.
Ви сильна і талановита жінка. Здоров*я і натхнення Вам! Беру в обране. 12 12 12 17 17 17 give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганнусю! Коли я писала цей вірш я була зовсім розгублена, так як у мене кривоточило серце від туги за сином, а тут появилася ще одна рана - смерть чоловіка... 16 17 31 42 no2 flo14
 
Гарно.Але з "присмаком" смутку.Нехай Вам усміхається щастя. give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніло, на той час смуток не лише гірчив, він мене прямо-таки поглинув, бо ж невдовзі по смерті синочка, відійшов і чоловік, діти вже були одружені і все моє єство було охоплено не лише смутком, а й безнадією... 16 17 42 frown 31
 
12 Йти по житті одній не просто та паростки любові, коли вони живуть в душі, допомагають долати цей нелегкий шлях. 16 16 give_rose friends
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Валю, за підтримку! Мені важко ще й тому, що в мене була сім'я із 6-и осіб, а влітку ще й плименики приїжджали і бувало тоді більше 10, доводилось не відходити від плити, та я до цього так звикла, що й не помічала, одна моя племінничка і тепер, як колись зве мене лагідно: "тітонька Валюся", тому я й сумую, але дякувати Богу навчилася долати цей смуток...Ой, вибачте, це вже я вас геть заговорила... girl_sigh flo36
 
Гарно написаний вірш, талант залишається до кінця життя, були би сили, як я собі не раз говорю. З таких, як ти, слід нам усім брати приклад!
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володимире! Та ж у вас все попереду, а ми, на жаль, своє вже віджили, та все ж хочеться ще пригрітися біля своїх рідних, а за тими кого ми вже втратили болить серце і скніє душа, отож і пишемо про це свої вірші... 16 ny1 swoon2 flo36
 
Іванюк Ірина, 30.11.2015 - 11:04
Чудовий , сповнений душевного тепла , вірш ! Ми всі , на жаль , посеред щоденних турбот , ховаємо нашу любов і ніжність від рідних ! 17 16 16 16 Божого Вам благословення !
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринко! Цей вірш написаний в пам'ять чоловіка після його смерті, коли я дуже сумувала і мені не вистачало його підтримки і тепла... 16 17 flo31 flo36 flo11
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: