С. Есенин. "На память Мише Мурашову" (Переклад на українську мову)
Синіли нині калюжі,
І щось вітерець шепотів.
Знай, що усім байдужа
Зелень небесних пісків.
Ми проживали у яві,
Де б не були - одні.
Ти, як весну у гущаві,
П'єш свої білі дні.
Любиш ти, любиш, знаю,
Пестити душі дівчат,
Але не впустить до раю
Наша земная печать.
Лиш далечінь перед нами,
Шлях наш життєвий простий.
Нас прихистить за горбами
Цвинтар в багнюці пустий.
***
Дорогий дружище Міша,
Ти як вихор, я як заміть,
Збережи у тихій ніші
Ти про мене пал і память.
Текст оригіналу
