Я від кашлю лікуюсь пастилкою,
А в душі – лише радості копія:
Мені серце прислала посилкою
Мила гостя з країни Утопія.
Ти з’явилась без маски, без імені,
Ти була взагалі невідомою...
І відразу ж, як куля у тімені,
Стала більше, ніж просто знайомою...
Ти любила цікаві псевдоніми
І писала чудні повідомлення,
Наші душі з тобою – синоніми,
В нас одне на обох усвідомлення...
Ти мене називала романтиком,
А я скромно назвав тебе мрією.
Твої фрази зв’язалися бантиком
На коробці з моєю надією.
Ти пробач, що пишу у минулому,
Хоч без тебе не бачу майбутнього...
Я завжди віднаходжу в забулому
Краплю потім уже незабутнього...
Посміхнись: твої очі – Юпітери,
Я тобі хочу стати супутником,
А кохання сховалось між літери
Неземним золотим п’ятикутником.
Я від кашлю лікуюсь пастилкою,
А в душі – лише радості копія –
Мені серце прислала посилкою
Мила гостя з країни Утопія.
Квітень 2014 р. Андрій Тофан
