Ненавиджу хвилини, коли хочу піти
Смакуючи біль крізь порізані пальці
Коли не маю початку й мети
І моїх очей лякаються вранці
Коли ти так далеко, і сонця нема,
Коли й пиво не надто смакує.
Синоптики брешуть, що скоро весна.
Я кричу, але ж він це не чує…
Коли йдеш і не знаєш, коли ти впадеш
Без хоробрості, віри і долі…
Може втратиш мене, і вже іншу знайдеш,
Щоб зігріти подерті долоні.
Ця весна мене труїть холодним вином,
Там де є ти, і там де немає.
Вся проблема з кордоном, житлом,
З тим, що серце без тебе згасає…