Нам не потрібні земельні наділи
Ми ж у небо уже відлетіли
Не забувайте нас!
Нас били «смерчі-гради»
Бо управляли ними повзучі гади
Не забувайте нас!
Вони давно на землю нашу заповзли
Та вчасно розгадати ми їх не змогли
Не забувайте нас!
Нам було 20, 30, 47
Та залишили ми вас назовсім
Не забувайте нас!
Ми жити хотіли, любити, трудитись
Та випало за землю рідну битись
Не забувайте нас!
Старі батьки, дружини, діти
Простіть, що у небо прийшлось відлетіти
Не забувайте нас!
Найкращі сини України у мглі
А наволоч досі повзе по землі
