Ви діти України кровні,
Але чому ви іншомовні?
Не вчора ви такими стали,
Хоч любите горілку й сало,
Не вчора і не позавчора.
Душа скалічена і хвора
Чуття Вітчизни не спізнала,
Як мати в люльці колихала…
Так і зросли. Вкраїнці, наче,
Коріння пращурів козаче
І прізвища у вас вкраїнські,
Та погляди давно чужинські.
Давно чужинські, запроданські,
Солодкі вам часи радянські.
Плекаєте підступну мрію –
Вернути матінку-Росію.
Тому й пішли з вогнем на кровне,
Бо знищене у вас духовне.
Надієтесь на панібрата –
В Сибір дорога вам хрещата!
Для вас від брата – меншовартість
Була і є. Беріть на радість!
Беріть і відкривайте очі,
Бо зрадників ніде не хочуть.
А українцем бути важко –
Топтало душу плем’я враже
І виродки свої топтали –
Здавали, перепродавали,
Палили, нищили, ганьбили –
Христа Святого не любили.
До цього часу так ведеться,
Бо серце зрадника в вас б’ється.
Яке потрібно потрясіння,
Щоб вас осяяло прозріння?
Яка вселенська катастрофа,
Чи новоявлена Голгофа?!
Невірні України діти,
Де нерозумних вас подіти?
Одна Вкраїна- ненька знає,
Бо серце материнське має…
Ніно, були часи, коли українську мову ганьбили та зневажали, це тягнеться з Радянських часів, але головне,що людина тримає у душі, є такі, що патякають українською, а насправді - вороги...
а вот это правильно,по фашистски, всех в одну чашку и блендером, в пюре
Ніна Третяк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Іване, не всіх в одну чашку і не блендером в пюре.! Але я вважаю,коли ти живеш на Україні, то повинен знати її мову.Якщо вже й говориш іншою, то не повинен зраджувати свою країну.Не люблю виправдовуватися.Не моя провина в тому, що нас русифікували і нацькували один на одного. Бувайте здорові!
