Наша Пасха – Ісус закланний за нас!
Жертва Ісуса.
Бич аж свистів у повітрі,
На шмаття рвав Боже тіло!
І текла Його кров по долівці,
Шкіра обдерта висіла…
Та бич все хльостав без жалю,
Ніби бездушна машина.
І смерть вже встромила жало,
Болем жахливим душила.
Святкував і радів завчасу
Всесвітній брехун і злодій,
Він терновий вінок колючий
Нап’яв на Нього у злобі.
Серце Ісуса стискали
Наші гріхи і провини.
Люди дивились – не знали,
Що діялось тої години.
Живого не знайдеш місця:
Побитий увесь, у крові…
Звідки в людей стільки звірства,
Ненависті до любові?
Ні, Ісус не просився,
І, навіть, не думав кричати.
За все людство молився
В годину тяжкої розплати.
Він серця їх змучені бачив
В гріху, в сатани у полоні.
Злі духи всі, скажені неначе,
Радо плескали в долоні,
Що вони Бога здолали –
Вже сядуть на Божім престолі
У сяйві вічної слави,
У Божому ореолі.
Ти дав їм в розплату – тіло,
Купив кожну душу Ти кров’ю
У смерті вже вирвав жало,
В тріумфі вознісся любов’ю.
Дав мені силу каяття,
Твою святість, славу, спасіння.
На Тобі – мої прокляття,
На мені – благословіння.
Тому, хто серцем приймає
Жертву Ісуса, вірить і знає:
Щоб більше вже не вмирати,
З дороги Його не звертає.
Дорога ця кроплена кров’ю –
Для тебе щедро пролита,
Щоб міг ти святою любов’ю
Все подолати і жити!
Ти – наша сила і мудрість,
Сміливість і перемога,
Омріяне щастя – вічність,
Правда, Життя і Дорога!
Алілуя! Амінь!
