1)
Мені не весело від того, що на дворі іде сніг,
Холодний вітер пробирає людей до кісток.
Хочеться зігрітись, бути у теплі....
На плеєрі ввімкнути класичний гарний рок!
Мені не весело від того, що десь іде війна...
Люди гинуть за нікчемні ідеї майбуття...
Діти дивляться на сонце почорнівше від плям,
Розуміючи, що сонце то і є наше життя...
Пр:
Бери квиток у життя.
Я знаю і ти знаєш,
Бо то є наша свобода,
Та ти тихенько помераєш.
Ти сам собі заклятий ворог.
Ти не чув святих молитв.
Наші сердця стали холодні, не чуючи життєвий ритм....
2)
Мені не весело від того, що мої друзі – вороги.
Коли робиш все для них, вони плюють тобі в лице.
Коли вони на краю прірви, ти завжди руку подаси,
А коли ти стоїш на краю – вони ще й підштовхнуть тебе!
Мені не весело від того, що для всіх грощі - це святе.
Скоро замість Бога ми молитись будемо їм.
За них зможемо вбити і продати всіх і все...
Щоб вжить самим...щоб вижить самим...
Пр:
Бери квиток у життя.
Я знаю і ти знаєш,
Бо то є наша свобода,
Та ти тихенько помераєш.
Ти сам собі заклятий ворог.
Ти не чув святих молитв.
Наші сердця стали холодні, не чуючи життєвий ритм....
3)
Мені не весело від того, що я не вірю в НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!!!
Усе рівно ми залежні від країни і тих „дядь”,
Що сидять собі десь зверху і їм по-боку проблеми.
Народ гине на очах, а вони люблять сладко спать...
Багато їсти, більше пити і не чути плач дітей,
Мені не весело від того, що я митець чужих ідей...
Що я живу у цій державі, а мені закривають очі.
Мені закривають рота, нічого не дають сказать.
Тільки вуха не закрили – солодкі заливають речі...
До шиї камінь прив’язавши – намагаються злякать!!!!
Пр:
Бери квиток у життя.
Я знаю і ти знаєш,
Бо то є наша свобода,
Та ти тихенько помераєш.
Ти сам собі заклятий ворог.
Ти не чув святих молитв.
Наші сердця стали холодні, не чуючи життєвий ритм....
