В людській оправі нечисть бродить
Яку вже знищити пора,
Щоб не могла вона зашкодить
Уже нікому, на віка.
Дитячий сміх щоб не затьмила
Своїм затхнувшимся нутром
Щоб зруйнувать була не в силах
Все побудоване з теплом.
Прийде вже скоро час розплати
За сльози наших матерів
Скине люд правий також злато
З черев зажравшихся попів
Які благословлять розбрати,
Та вбивства праведних синів…
Наступить мить,та Бог розсудить
Дасть всім своє за всі гріхи.