обстріл Маріуполя
...я сіра і пухнаста, наче дим
вона русява і блакитноока
ми разом мріємо як в небо полетим
земля, наш дім тепер така жорстока.
ми зараз мрієм кожен про своє
я хочу птаху ближче роздивити
вона залишить хоче те що є
щоби й надалі в цьому світі жити.
мереживо малює на вікні
сльотавий день, нерівними смужками
і сум ворон у білій вишині
і плач дитини, бо пропала мама.
я хочу дуже їй допомогти
я муркочу і труся об долоню
та тільки мамі більше не прийти
вона уже в смертельному полоні.
ми з нею сидимо біля вікна
сіренька киця і мала дитина
з Донецька прилетіла сатана
і наш маленький світ навіки згинув.
ми разом будем навіть у раю
поглянемо на землю крізь хмарини
там біль і смерть, кривавії хрестини
і я на небі з ангелом стою...
святі опустять руку із хрестом
нема уже кого благословляти
в своєму місті, навіть Божа Мати
постує смерті, праведним постом.
а люди шаленіють від війни
волають душі мертві - зупиніться
а з неба сумно дивляться вони
мала дитина і сіренька киця...
