РУСАЛКУ ДІВУ ПРИГОРНУ
Прийшов до ставу, диво благодать,
Моя русалка, вже сидить в осоці,
І гарно так, що хочеться кричать,
І закричав би, та поруч хлопці.
І ось вона у чистій наготі,
Волосся розпустила, вроду має,
На тілі краплі, перла золоті,
Мене зове до себе, зазиває.
Зустрілись очі блисками огню,
І стукіт в серці, груди розриває,
Русалку діву ніжно пригорну,
Нехай тоді мене Нептун карає.
На воді, жага як присмак влади,
Яку я маю пити і ковтати.
для любові взять усі принади,
Які русалочка готова дати.