Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ - ВІРШ


Мирослав Вересюк: ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 22

Пошук


Перевірка розміру




ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ

Гуляє темінь по кімнаті І нишпорить по закутках. Дрова сичать, шиплять в багатті, Склепіння печі в відблисках. Вогонь облизує поліна, На них щось піниться, шипить, Сухе галуззя до коліна Ламається і аж тріщить. Вже рветься полум’я із печі, Черінь поволі розпіка І відблиск кидає на речі, На стіни, вікна, сволока. Ослін і стіл без скатертини, Світлини в рамці на стіні, На сволоку пучок калини, Фіранки білі на вікні. Вогонь посунув кочергою У самий дальній кут печі. Скрутилось полум’я дугою, Тут хліб пекли і калачі… Тепер ця піч осиротіла, Закрита хата на замок. Колись кормила всіх і гріла, Тут пах домівкою димок. Скриплять тихенько половиці, Мов щось нашіптують мені. Так стало затишно в світлиці, В домашнім гріюсь пломені... 19.11.2014 р.

ID: 538087
Рубрика: Вірші, Міська (урбаністична) поезія
дата надходження: 19.11.2014 20:58:12
© дата внесення змiн: 19.11.2014 20:58:12
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (350)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Левчишин Віктор, 20.11.2014 - 19:39
А зараз з Києва багато хто біжить жити у село! biggrin
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Левчишин Віктор, 01.01.1970 - 03:00
На жаль часто це не повернення до своїх витоків, а данина моді...
 
Радченко, 20.11.2014 - 09:00
Таке життя: спогади і біль втрати повертають нас до рідної оселі, щоб відігріти серце. Гарно сказано. 12
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Радченко, 01.01.1970 - 03:00
Так, пані Олю! Ваші слова завжди виважені і правдиві.
 
Зворушливо 23
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Сніжана Репеченко, 01.01.1970 - 03:00
apple Якось так склалися слова...
 

Нові твори