Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ - ВІРШ


Мирослав Вересюк: ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 59
Персональный ЧАТ *Svetlaya*
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Dovgiy
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Irysh
Персональный ЧАТ Island
Персональный ЧАТ Parxom
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Woody Paul Grey
Персональный ЧАТ Yulia Sky
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ _NL_
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іван Многогрішний
Персональный ЧАТ Іван Мотрюк
Персональный ЧАТ Ірина Морська
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Вітрисько
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Виктория - Р
Персональный ЧАТ Волдімір
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ ДрожеННікова
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Коток Оксана
Персональный ЧАТ Лана Мащенко
Персональный ЧАТ Лариса Закієва
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Марґо Ґейко
Персональный ЧАТ Михайло Нізовцов
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Олександр Войтенко
Персональный ЧАТ Пісаренчиха
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Станислав Бельский
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ ЮНата
Персональный ЧАТ Юля Гармаш
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ яся

 прихованих - 10 чол.

Пошук


Перевірка розміру




ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ

Гуляє темінь по кімнаті І нишпорить по закутках. Дрова сичать, шиплять в багатті, Склепіння печі в відблисках. Вогонь облизує поліна, На них щось піниться, шипить, Сухе галуззя до коліна Ламається і аж тріщить. Вже рветься полум’я із печі, Черінь поволі розпіка І відблиск кидає на речі, На стіни, вікна, сволока. Ослін і стіл без скатертини, Світлини в рамці на стіні, На сволоку пучок калини, Фіранки білі на вікні. Вогонь посунув кочергою У самий дальній кут печі. Скрутилось полум’я дугою, Тут хліб пекли і калачі… Тепер ця піч осиротіла, Закрита хата на замок. Колись кормила всіх і гріла, Тут пах домівкою димок. Скриплять тихенько половиці, Мов щось нашіптують мені. Так стало затишно в світлиці, В домашнім гріюсь пломені... 19.11.2014 р.

ID: 538087
Рубрика: Вірші, Міська (урбаністична) поезія
дата надходження: 19.11.2014 20:58:12
© дата внесення змiн: 19.11.2014 20:58:12
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (311)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Левчишин Віктор, 20.11.2014 - 19:39
А зараз з Києва багато хто біжить жити у село! biggrin
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Левчишин Віктор, 01.01.1970 - 03:00
На жаль часто це не повернення до своїх витоків, а данина моді...
 
Радченко, 20.11.2014 - 09:00
Таке життя: спогади і біль втрати повертають нас до рідної оселі, щоб відігріти серце. Гарно сказано. 12
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Радченко, 01.01.1970 - 03:00
Так, пані Олю! Ваші слова завжди виважені і правдиві.
 
Зворушливо 23
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Сніжана Репеченко, 01.01.1970 - 03:00
apple Якось так склалися слова...
 

Нові твори