Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ - ВІРШ


Мирослав Вересюк: ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 48
Персональный ЧАТ Beta
Персональный ЧАТ IRY_SKA
Персональный ЧАТ Iren Garkava
Персональный ЧАТ JuliaN
Персональный ЧАТ Laura1
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ Mattias
Персональный ЧАТ Milaya vsem
Персональный ЧАТ O.fediienko
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Romashe4ka
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Va Ko
Персональный ЧАТ YarSlav 2018
Персональный ЧАТ Іван Демченко
Персональный ЧАТ Інна Рубан-Оленіч
Персональный ЧАТ Ірина Кохан
Персональный ЧАТ Аліна Харламова
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Ана Пест
Персональный ЧАТ БГІ
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Василь Царинюк
Персональный ЧАТ Володимир Кепич
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Ки Ба 1
Персональный ЧАТ Ксенія О
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Любов Ігнатова
Персональный ЧАТ Марк Думич
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Наталка Долинська
Персональный ЧАТ Олеся Лісова
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ Полісянка
Персональный ЧАТ Світла(Світлана Імашева)
Персональный ЧАТ Світлана Березняк
Персональный ЧАТ Світлана Ткаченко
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Таня Світла
Персональный ЧАТ Тера Нова
Персональный ЧАТ Терновий
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Тетяна Рейне
Персональный ЧАТ Янош Бусел
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ росава

Пошук


Перевірка розміру




ГУЛЯЄ ТЕМІНЬ ПО КІМНАТІ

Гуляє темінь по кімнаті І нишпорить по закутках. Дрова сичать, шиплять в багатті, Склепіння печі в відблисках. Вогонь облизує поліна, На них щось піниться, шипить, Сухе галуззя до коліна Ламається і аж тріщить. Вже рветься полум’я із печі, Черінь поволі розпіка І відблиск кидає на речі, На стіни, вікна, сволока. Ослін і стіл без скатертини, Світлини в рамці на стіні, На сволоку пучок калини, Фіранки білі на вікні. Вогонь посунув кочергою У самий дальній кут печі. Скрутилось полум’я дугою, Тут хліб пекли і калачі… Тепер ця піч осиротіла, Закрита хата на замок. Колись кормила всіх і гріла, Тут пах домівкою димок. Скриплять тихенько половиці, Мов щось нашіптують мені. Так стало затишно в світлиці, В домашнім гріюсь пломені... 19.11.2014 р.

ID: 538087
Рубрика: Вірші, Міська (урбаністична) поезія
дата надходження: 19.11.2014 20:58:12
© дата внесення змiн: 19.11.2014 20:58:12
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (388)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Левчишин Віктор, 20.11.2014 - 19:39
А зараз з Києва багато хто біжить жити у село! biggrin
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Левчишин Віктор, 01.01.1970 - 03:00
На жаль часто це не повернення до своїх витоків, а данина моді...
 
Радченко, 20.11.2014 - 09:00
Таке життя: спогади і біль втрати повертають нас до рідної оселі, щоб відігріти серце. Гарно сказано. 12
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Радченко, 01.01.1970 - 03:00
Так, пані Олю! Ваші слова завжди виважені і правдиві.
 
Зворушливо 23
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Сніжана Репеченко, 01.01.1970 - 03:00
apple Якось так склалися слова...
 

Нові твори