Чому ніколи в снах ти не приходиш?
Хоч іноді провідай мої сни
І спомин серця ятрить душу мимоволі
Про сьомий день трагічної весни
Подай хоч вісточку, а ти не пишеш
І сповідь Богу ти подай хоча б одну
Мені здалося, що ти рядом, що ти дишеш
А сон розтанув і розсіяв темну млу!
Ти пролети б хоч раз голубкою у небі
Чи промайни у небі сірим журавлем
І повертайся: ти нам дуже треба
А ми усі на зустріч цю прийдем!
Ти розкажи мені як там тобі живеться?
Я знаю: ти не в пеклі, ти - в Раю
Про світ, що потойбіччям зветься
Відкрий мені ти істину святу!
Хоч іноді приходь - ми всі тебе чекаєм
Ми ждем тебе - уся твоя рідня!
І вічним спомином про тебе буде
Любов і згадка, й вічне каяття!!!
Це не просто вірш, це монолог кохання. Царство небесне Вашій дружині. Я думаю, що і на землі вона була в раю. Дай Вам Бог здоров*я ще на довгі роки, щоб Ваші діти, внуки не почували себе сиротами. Та й Ваша свічка хай ще горить на цій землі. З повагою я.
Олег М. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
