Безсоння, немов павутина, Печаль безкінечну снує… Ніч із вікна темно-синя Вливається в серце моє. Зорі балтійським бурштином Виблискують з темних глибин… Боже! Котра ж це година?! Час переміг – нуль : один!
ID: 530138 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 15.10.2014 20:10:33 © дата внесення змiн: 15.10.2014 20:10:33 автор: majra
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie