Сміявся грім над квітами моїми,
І вітер шарпав їхні пелюстки...
Не знаю... сльози чи дощу краплини
Стікали в оксамитові листки...
А ми ж хотіли зупинити літо!...
Та... не зуміли зупинити час...
Тому сьогодні безневинні квіти
Так гірко плачуть у саду... за нас...