Недавно знайшла це в інтернеті. Я не знаю, хто автор (редакція моя). Хочу поділитися з колегами по перу. Цікаво ж!
ОПОВІДАННЯ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році.
У купе першого класу швидкого поїзда Львів-Відень їхали англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних тем. Нарешті заговорили про мови - чия краща, чия багатша і котрій з них належить світове майбутнє. Звісно, кожен почав вихваляти свою мову. Першим заговорив англієць:
- Англія - це країна великих завойовників і мореходів, які славу англійської мови рознесли по всьому світі. Англійська мова - мова Шекспіра, Байрона, Діккенса та інших великих літераторів та вчених. Отже, англійській мові належить світове майбутнє.
- Ні в якім разі. - гордовито заявив німець. - Німецька мова - це мова двох великих імперій Німеччини і Австрії, які займають пів Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шиллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова має світове значення.
Італієць усміхнувся і тихо промовив:
- Панове,' ви обидва помиляєтеся. Італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики і кохання, а про кохання мріє кожен. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори епохи відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті та інших великих італійців. Тому італійській мові належить бути провідною в світі.
Українець довго думав, нарешті промовив:
- Я не вірю в світову мову. Хто домагався цього, потім був гірко розчарований. Йдеться про те, яке місце відводиться моїй українській мові поміж інших народів. Я також міг би сказати, що моя рідна мова - це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального поета Тараса Шевченка. До пророчих звучань Шевченкової поезії досі ніхто у світі не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу - Лесі Українки, мова нашого філософа і мислителя Івана Франка, який вільно володів 14 мовами, в тому числі нахваленими тут, проте рідною, а отже, найбільш дорогою, вважав - українську. Нашою мовою звучать понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, як у вас всіх разом узятих ... Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом я не піду. Ви ж по суті нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов. Чи могли би ви, скажімо, своєю мовою написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової букви?
- Ні, ні, ні! Це неможливо, - відповіли англієць, німець, італієць.
- От вашими мовами це неможливо, а нашою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, - звернувся він до німця.
- Хай буде буква "П", - сказав той.
- Добре. Оповідання буде називатись
ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК
Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:
"Приїздіть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, - погостюєте, повеселитесь".
Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони - приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки - премилої Поліни Полікарпівни.
Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку.
Прийшла пора - попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пива. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.
Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятись по Підгорецькому парку, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету.
Походили, погуляли ... Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами.
Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном.
Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувся перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поетові приймакувати.
В купе зааплодували, і всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу.
Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати свого програшу.
– Ну, а коли б я назвав іншу букву? - заявив він – Ну, наприклад, букву "С". Я своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, де всі слова починаються на "С", до того ж будуть передавати стан природи, наприклад, свист зимового вітру в саду. Якщо ваша ласка, прошу послухати.
САМОТНІЙ САД.
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток, срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє.
Сад - солодкий спокій спить.
Сонно сиплються сніжинки.
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,
Срібно стеляться сніжинки -
Спить самотній сад.
- Геніально! Незрівнянно! - вигукнули англієць та італієць. Потім усі замовкли. Говорити не було потреби.
На О - то ж російська тавтограма, хоча, можливо, українською теж можливо щось подібне скласти - на О в нашій мові слів досить багато. За пропозицію - дякую але - ні, у поезії для мене зміст важливіший за форму, а в тавтограму вкласти якийсь глибокий зміст, а не просто поєднати слова у більш-менш читабельні речення - погодьтеся, складно. Прозою все ж простіше.
П.С. До речі, не знаю, чи ви звернули увагу - навіть в тому ж оповіданні на П левова частка слів - починаються саме на П через префікси, тобто, доставляючи до кореня префікс "по-", "при-" чи "пере-" можна чи не будь-яке слово перетворити на слово з букви П
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Помітила-помітила, все помітила! Ми просто бавилися!
Цікаво. Однак, думаю, "німець" недаремно запропонував саме літери П і С - оскільки на них у нашій мові слів найбільше. Якби була запропонована, наприклад, А, або якась Ф чи Ш - то такий би фокус не пройшов (на А, наприклад, взагалі практично всі слова - то іншомовного походження, і навряд чи можна підшукати яке дієслово чи прикметник)
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, що завітали на сторінку! Даю Вам посилання на продовження цієї публікації http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525628
Тут ми з друзями самі гралися у тавтограми, писали їх на різні літери. Всю абетку не подолали, правда, та й не ставили собі такої мети! І взагалі, я тепер, після Вашого зауваження, побачила, що писалося на приголосні літери. Хтось тут у коментарях наводить "хрестоматійний" зразок тавтограми на О. На Ш, думаю, можна написати, Може, Ви спробуєте? З посмішкою і теплом. Л.Т.
О, Боже! Виявляється, є ще люди, які творчість можуть просто комп"ютеризувати! Чи це натяк на те, що ми всі - шахраї, і за нас попрацював отой самий ГУГЛ??? Але ж перекладач, в основному, дає набір слів, без літературної обробки... Та що сперечатися? Я, поки створювала віршик, отримала масу задоволення!!! І за це, Таню, велика дяка!!! Я думаю, що мої слова багато авторів - підтвердять!!!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, тут інше... У тексті дієві особи (англієць, італієць, німець) визнають, що їхніми мовами неможливо зробити те, що українською - легко. От за це пані Мішура приписала мені смертні гріхи (гордощі і брехню) і вимагала вибачення від мене. Але я ніде не казала, що поділяю думку персонажей (ще й міфічних!). І за свої слова нехай вони відповідають самі. А текст "про українську мову" відомий давним-давно, навіть кращі учителі української мови користуються ним на уроках. Проте, приємно знати, що на мою сторінку заходять поважні фахівці і навіть беруть участь в обговореннях.
Дуже цікава інформація! Дякую, що поділились.
А відносно цього дивного коментаря... Різні ми всі. Є люди, які всіх в чомусь підозрюють, повчають, пробують "поставити на місце". Жаль, але що поробиш. Можна лише поспівчувати.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Світланочко, за підтримку! У мене немає чогось негативного до автора коментаря. Сподіваюсь, і я не зачепила її почуттів.
Шановна пані, хочу Вам нагадати, що гордощі та брехня – смертельні гріхи для кожного християнина. Для позаминулого сторіччя, коли населення України було здебільшого малоосвіченим, подібний текст був прогресивним. Але зараз кожний читач цього тексту може зробити наступні дії:
1 відкрити сторінку GOOGLE
2 знайти опцію «перекладач» (переводчик, translator)
3 набрати в лівому віконечку слово «тавтограмма» і вибрати вихідну мову «російська», хоч можливо, конкретно з Вашого комп’теру можна знайти адекватний переклад і в українських інтернет-словниках (це залежить від програм безпеки вашого сервера)
4 виставити в правому віконечку мову перекладу (англійська)
5 натиснути кнопку «перекласти» («перевести»)
6 Ви отримаєте переклад «tautogram»
7 Задаєте це слово («tautogram») тому ж пошуковику GOOGLE
8 отримуєте ынтернет-адреси, одна з найперших: Tautogram - Wikipedia, the free encyclopedia
9 читаєте англійські тавтограми
10 Відповідно, остання дія, яку Вам, Тетяна, личить виконати: вибачитись перед читачами за невірну інформацію.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шановна пані MiShura! Дякую за увагу до моєї публікації.
1)Розміщений мною текст є публікацією тексту з інтернету. Пошуковик Google видає понад 1000 його зразків. Я взяла один з них, не найграмотніший, довелося редагувати. А для Вас даю, наприклад, оце посилання: http://books.google.com.ua/books?id=PzH_DrqxAXMC&pg=PA119&lpg=PA119&dq= Тут йдеться про "Найкращий конспект уроку". Учителька пропонує учням цю "Бувальщину" як ілюстрацію багатства мови. То вона теж винна у "гордощах і брехні"?
2) Я ніде не приписую собі авторство тексту. Я ніде не стверджую, що абсолютно поділяю думки персонажів "Бувальщини". У коментарях обговорені різні моменти "Бувальщини", зокрема, чи може така подія взагалі бути "бувальщиною"?. Певно, що це фольклор, анекдот, жартівлива легенда, народна творчість. Подібних текстів можна знайти дуже-дуже багато і різними мовами, я уже мовчу про відому "Ольгу" біля "Онежского озера".
3) Тепер про головний предмет Вашого обурення. Вам здалося, що Я, саме Я стверджую, що англійською мовою неможливо написати тавтограму. Ніде я цього не стверджую. Більше того, дуже скоро один з учасників обговорення "захистив нещасного англійця" у більш конструктивний і дотепний спосіб, ніж запропонований Вами. Як саме? А взяв та й склав вірш-тавтограму англійською. А потім взяв та й переклав його на українську, і вийшла теж тавтограма! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522636 Я та й інші учасники обговорення висловили своє щире захоплення! От молодець, правда ж? А потім хто захотів, теж бавилися, складаючи свої вірші-тавтограми на різні літери. Просто бавилися, ні на що не претендуючи http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525628
4) А яка у мене "невірна інформація"? До речі, мені здається, краще б було написати "хибна" або "неправдива"? Ви маєте на увазі, що такої розмови у купе поїзда не було? Я ж не автор цієї "бувальщини". Я не стверджую, що інші мови мають гірші можливості тощо.
5) Приємно було познайомитися!
Люблю такі речі."Однажды отец Онуфрий отправился осматривать окрестности Онежского озера,обнаружив обнаженную Ольгу,о.Онуфрий обалдел..."Ну и т.д.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Про Ольгу я знаю, її було помічено в "окрестностях одного острова", див. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523030 в одному з останніх коментарів. І взагалі Вам туди варто зайти, якщо Ви любите такі речі. Запрошую!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уже написали тавтограммы на В(Николя-бабА), З(Уляна Задарма), М(Богданочка и Олег Колибаба), П(Уляна Задарма), Т(Ирина Левобережная), Х(Сокольник и Я)... Букв ещё много осталось...
Не було між ними в'єтнамця, чия мова - усі слова! - співається на чотири ноти, не було між ними араба, чия мова також дала багато чого математиці, про що навіть не згадується зараз, не було грека, таджика, росіянина - адже купе затісне для такої кількості людей, але ж земля хіба затісна?
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маєте повну слушність! Кожна мова по-своєму чудова!