Який вже день не висихають сльози,
Бо Смерть, на повну, почала жнива,
На майбуття не райдужні прогнози,
Хоча надія наша все ж жива.
В росії нині Лєру поховали,
Хіба зупиниш сліз стрімкий потік?..
Напевно, нам випробувань ще мало,
Що Бог забрав ЇЇ в страшний цей рік...
росія плаче, плаче Україна,
Хоч в цьому спільне маємо іще.
Ми друга втратили, якого на колінах
Ніхто не бачив... То ж у серці щем...
Печально. Но ещё печальнее, что теперешние тамошние тираны на поминках со скорбными речами отметились. Сейчас Новодворскую в бронзу возьмут и на позорище, в смысле, обозрение выставят. Чем не лишняя подпорка для режима?
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мужня, незламна, нетерпима до брехні, вона поважала Україну і була прихожанкою української автокефальної церкви.
На одну захисницю України стало меньше...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00