Вітром заколихані рядки
Майорять так ніжно, як блавати¹,
Все це велемудрії ² віки
З плином часу встигли наздогнати.
Все вже Стус чи Рильський проболів
Через чорноводдя злої влади,
Все сховалось у задумі брів,
У шаленім шумі канонади³.
В голоснім писанні, у віршах –
Неупинний крик душі в натузі⁴,
І пройма чи злоба, чи то страх –
Продають її за сотню друзі!
Чи то доля клятая така?
Чи ви ду́рні хворі, несвідомі?
Чи омана слів пустих – сака⁵
Не дає вам думати у втомі?!
Вітром заколихані слова
Майорять вже, як сухі блавати,
Хто свою Вкраїну продавав,
То Її вже більше не впізнати.
блават¹ - волошка
велемудрий² - дуже розумний
канонада³ - часте стріляння з багатьох гармат
натуга⁴ - надмірне напруження сил
сак⁵ - конусоподібна сітка на обручі для ловлі риби (сачок)
21/10/2012
