Рішили на роботі,
Ми рік тому назад,
Зробити у суботу,
Веселий маскарад.
Домовились в готелі,
Орендувати зал,
Я взяв костюм «Отелло»,
А кум, костюм «Туза».
Директор наша, Алла,
Прийшла на маскарад,
Крутіше всіх гуляла,
Вживала все підряд.
Сміялася охоче,
На кожний п’яний жарт,
Мішала бренді з скотчем,
В душі гасила жар.
Їй уявлявся шабаш,
У сутінках п’янких,
Руїни древніх капищ,
Чорти та відьмаки.
Лиш зранку зрозуміла,
Життя гіркий урок,
Коли із голим тілом,
Проснулася між трьох.
Тих трьох звільнили скоро,
Без всяких лишніх слів,
За те що мали гонор,
Проснутись без штанів.
