Так і не вдалось з"ясувати хто саме попросив завітати у школу письменника Огюста Хінеґана. Зійшлись на тому, що це стало спонтанною ідеєю педколективу. Якось хтось із вчителів дізнався, що світова знаменитість 79-річний Хінеґан після 40-ка років проживання в Америці, 10-ти в Камбоджі, 5-ти в Грузії і 2-ох в Англії, повернувся на історичну батьківщину і оселився поруч, в районі Іствуд, просто таки навпроти школи.
Старий багато років вже нічого не писав, але це не мало значення. Він колись прогримів кількома оповіданнями і публіцистикою, мав свого часу гучну славу. Чи не кожен дублінець, ба навіть, ірландець, перебуваючи десь за кордоном, гордо казав, що він Хінеґану земляк.
Старий повільно, згорбившись йшов через усю залу. За ним, намагаючись тримати дистанцію і не протаранити письменнику спину крокував вчитель перших класів і ніс поперед себе лотків зо двадцять яєць. Зала, повна дітей і вчителів, гуділа і не конче й звертала увагу на цих двох.
Повільно східцями, ще повільніше до столу, який стояв у промені на сцені,- старий не поспішав, йдучи. Коли яйця були на столі, Хінеґан постукав по мікрофону, зробив кілька кругових маніпуляцій штучною щелепою і плямкнув щось просто в ефір. Хвиля дружнього ржачу покотилась від задніх рядів, де осіли старші, під сцену. Вчитель, який позбувся грузу і думав, що його місія здійснена, вирішив ретируватись. Став задкувати у куліси. Старий зупинив його якимсь муканням, але рішуче, тицяючи, в огорнуті плівкою таці з яйцями.
Учитель не посмів перечити світовій знаменитості й повернувсі до столу. Став одну за одною звільняти таці від плівки.
Увесь цей час Хінеґан стояв коло мікрофону і дивився в залу. Це тривало вічність. Аж втомило присутніх. Було приглушено і тягучо, ніби на поминках в чужій сім"ї, коли сказати нічого, бо й не знав покійника так, щоб хоч за чимсь пожалкувати, чи посміятись.
Останню упаковку яєць вчитель "звільняв" уже в повній тиші, так, що харчова плівка, яку він розривав пальцями тріщала, мов гроза. Сцену залишав, як рятувався.
Тоді старий покинув свій "оглядовий пост" коло мікрофону.
Він підійшов до столу. Поглянув на виструнчені таці з яйцями, ногою, не згинаючись, став копати стіл, підсуваючи його таким чином до краю сцени. Стіл царапав дошки і скрипів, коробки небезпечно хитались. Але це не спинило письменника аж до того часу, поки стіл не опинився на краєчку.
Зала чекала. Що ж він розкаже, що хоче пояснити усім оцим "перформенсом"? Наймолодші на перших рядах давно перестали смикати один в одного ...фонами, обливатись колою і зазирати в бокси зі сендвічами.
Коли увага уся і повністю була "в руках" Огюста Хінеґана, той ніби скинув з себе притворну вайлуватість. Одне за одним він хапав яйця і жбурляв в залу не прицілюючись, не вибираючи "жертву", не зупиняючись ні на секунду. Коли упаковка порожніла, він одним рухом жбурляв її на підлогу і вже обома хапав нові і нові яйця, влаштовуючи шквальний обстріл діточок.
Історія набула нечуваного розголосу.
Казали, що старий зовсім здурів.
Його, звісно, затримали за хуліганство.
У місцевому відділку ґарди в протоколі зізнання Хінеґан написав таке...
" Я, Огюст Джон Хінеґан, тиждень тому повернувся в Дублін на постійне й остаточне проживання. Винайняв помешкання на Іст роуд 12. В перший ж день у мене поцупили мою улюблену парасолю і кота, яких я залишив ненадовго коло порогу. Злочинцям було від 5-ти до 7-ми. Наступного дня мене обплювали з другого поверху недобудови, яка сусідує з моїм будинком. Один з нападників, років 6-ти намагався ще й поцілити в мене, дзюряючи, але за недостатністю досвіду, промахнувся. Три дні тому я знайшов труп свого кота коло порогу. Два дні тому мене обстріляли просто на вулиці качанами яблук. Вчора на журналістку, яка прийшла до мене угості, діти влаштували напад. Смикали за одяг, бігали довкола, обливали колою і викрикали вульгарщину. Наголошую, нападникам було від п"яти до дванадцяти. Я залишаю за собою право нападу, якщо право захисту в мене відібрав вік і обставини.
Огюст Хінеґан. Весна 2014. Дублін."
ID:
496156
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 01.05.2014 17:01:58
© дата внесення змiн: 01.05.2014 22:47:04
автор: Маріанна Вдовиковська
Вкажіть причину вашої скарги
|
