Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Де обрій зникає… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Людмила Дзвонок, 30.01.2014 - 12:28
Сльози покотилися з очей, коли читала вірша. Як же гарно.що є на землі люди з такими думками і віршами! Щиро дякую!
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Люся - це і імя моєї двоюрідної сестрички, яка тепер лише в памяті. Щось тепле й притягальне в ньому є...Буває такий чутливий настрій, коли тонко чуєш подих Всесвіту і звязок з ним твоєї душі... Музика незвіданого... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Душевно вдячний, Друже Юрію за візит...Радий, якщо вдалося словом передати чисто людське почуття, яке дивись і завітає до кожного... Бо всі подібне почувають... Дякую за побажання. |
|
|