Привчаєш мене,
Як дітлахи
На привокзальних
Зупинках
Привчають
Птахів до хліба
І доброти,
Глевка і тягуча
Гордість моя,
Холодна як
Січень взимку,
Роззброєна,
Амнестована,
На сузір'ях
З'явились кити,
Збирають
Хвостами
Море у куш
Водоліям із
Піренеїв,
Вдихай
У мене життя,
Видихай
Зі мною роки,
Хворобливі
Як осінні
Жовтаві алеї.
Листя трави,
Листя трави
Із суцвіттям
По округу
Передмістя
Летить
Собі у інші
Перед-міста,
Нарешті
Прийшла
Весна,
Та, до якої
Ми
Звикли,
І літо,
До якого
Ти
Звикунти
Не змогла.
дякую
