Котилося сонця,котилися зорі,
Мішалися з вітром і дощиком в полі.
І вчилися смуток із щастям мішати,
І вітер у полі всю ніч цілувати.
Гойдалися хмари на довгих перинах,
І руки купали в буденних хвилинах.
А я по драбині із пір'я до хмарки,
Я зілля варила,купила в знахарки.
Я хочу тебе напоїти тим зіллям,
Хай осінь закінчиться нашим весіллям.
Я всіх вас запрошу,я сукню пошию,
Віночок із квітів,намисто на шию
Із перлів,що витягну з самого моря.
А квіти сама я нарву серед поля.
Де вітер з дощем я мішала руками,
До тебе предовгими йшла я стежками.
Такими,що в небо сама прокладала,
Коли на хмаринках до ночі гойдалась.
Віночок сплела я із маків червоних,
Намисто із перлів таких пречудових.
А ти черевички купив в Королівни,
Пасок ти для мене купив у царівни.
У осені взяв мені ковдру під ноги,
Та ти ще у грудня просив допомоги.
І всіх запросив,Янголята летіли,
А крила такі пребілесенькі вділи.
І рученьки склали,і довго молились.
А ми вдвох до смерті з тобою любились.
ви знаете читала ваші рядочки і посмішка несходила із уст.Дякую вам. Ви так мальовничо та прекрасно написали про весілля, що на мить здалось що це прекрасна добра казка.
