Я ще зумію віднайти себе
В таємних сховках занімілих літер,
Коли розвіє хмаровиння вітер
І стане знову небо голубе -
Я ще зумію віднайти себе ...
Я ще зумію встати із колін,
Відмитися від сірості і бруду,
І зняти із очей своïх полуду,
Щоби здолати вже набридлий сплін °-
Я ще зумію встати із колін ...
Я зможу ще епіграф написать
До нОвих партій у своïм двобої,
Відклавши перемир'я із собою,
Відвоювавши в буднів кожну п'ядь -
Я зможу ще епіграф написать ...
Я ще зумію цю прожити роль,
Йдучи крізь час палаючим канатом,
Жагою щастя розгнівивши натовп,
Що бачить сонце лиш з-під парасоль ...
Я ще зумію цю прожити роль ...
Я ще зумію стати стерновою,
В армаді долі флагман -кораблем ....
Засяю в кожній грані кришталем,
І повернусь з усіх атак живою ....
Я зможу все!.. Як будеш ти зі мною ...
°сплін -апатія, меланхолія, зажура ...
Воительница, жосткий образ, прям Сахмет. По настроению Лину Костенко напоминает, атакующее такое стихо. Мне с первого прочтения "схованках знімілих" показалось. Мож случайно?
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може і випадково...а може і натяково... я подумаю...
дкую,Мирхо!
Конечно, сможешь! Кто бы сомнева...
Лишь тот бы, кто... тебе был соотве...
И чтобы к звёздам вместе улета...
И чтоб пылать, но и так и не сгоре...
***
И не хватало, Любуш, мебелей
Да для твоих захваленных когтей
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пропоную доповнити:
Я ще зумію стати стерновою,
В армаді долі флагман -кораблем ....
Засяю в кожній грані кришталем,
І повернусь з усіх атак живою ....
Я зможу все!.. Як будеш ти зі мною ...
З ТОБОЮ ЗМОЖУ ВСЕ!.. І БЕЗ ПРОБЛЕМ...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую,Володимире! Та боюсь, що зі мною без проблем не буває...