Доторкнусь до осінньої свіжості
У той час, коли плачуть дощі,
В них – мелодія суму та ніжності,
Серце скуталось в сірім плащі.
Там душа заховалась від холоду,
Немов квітка, згорнув пелюстки,
Непомітно пролинула молодість,
Залишивши осінні думки.
Ту бентежну осінню мелодію
Грає вітер на струнах роси,
У обіймах холодного подиху
Жовте листя, згорнувшись, висить.
По небесному синьому озері
Журавлів пролітають ключі,
Під печальну мелодію осені
Забираючи юності дні.