Блукаю по самому краю
Цієї озерної пустки
Де вітер кричить в очерет:
«Допоки цей небосхил
З осі не зійде і не зрушить полюс,
І руки в безодню не кинуть хоругви
Заходу і таємничого Сходу,
І світ не розпустить пояс,
Не бути тобі на ложі
З коханою в мареві сну.»
Сьогодні вперше прочитала ваш переклад і довідалася про Єтса. Раніше не чула. Яка глибина думок! перечитала кілька разів, і щоразу відкривалося щось нове. Спасибі, Шоне.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю, чи правильно зрозуміла цей вірш, та мені здається, що Захід і Схід ніколи не дійдуть згоди. Це різні Світи. Особисто я навчилася поважати усі народи, релігії, традиції різних народів і таке інше. Та я маю на увазі, "різні" у глобальному сенсі. І вірш і переклад чудові!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Великих поетів можна розуміти по різному. На те вони великі поети - їхня творчість багатозначно. Вільям Єтс в цьому плані особливо складний... Моджна розуміти і так. Як писав Р. Кіплінг: "Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтись ніяк..."