Він не любив коли ти плакала
та що поробиш...
Твоя доля умита сльозами, вони самі капали
не знала що іншого ти полюбиш...
Перейшов інший вам дорогу
ходив, обіцяв золоті гори
дарував шоколад маючи змогу
пройшов б за тебе ціле море.
Затьмарив ніжними словами світ
ти з ним одружилась
виховуєте трьох малят, розбиваєте лід
все для них робиш, щоб сімї гарно жилось...
Щоб щастя поруч було не обминало
але не все буває гладко...
Він тракторист, заробляє мало
Хтось платить, хтось ставить фляшку...
А з неї все погане робить початок
лиш приходить на підпитку
у хаті негаразди, чіпає маляток
сам себе тягне за нитку!
Найбрутальнішими словами називає
інколи й рукам дає волю
образи біль, і ти про нього згадаєш
з сумними очами ходиш по полю...
Пройшло подружнього життя 13 років
і думала що його розлюбила
у глибині серця шукавши його кроку
і доля вогонь коханння не вбила.
Скільки разів переконувала
що потрібно його забути
та доля прохання не виконувала
Та чи судилось їм знов разом бути?...
