UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: МАР-МУР - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Тамарочко... Ви мене завжди сприймаєте тонко... приємно бачити Вас...
Борода, 21.07.2013 - 08:23
 Дійсно у тому вишуканому блиску мармуру наче відчувається холодний доторк потойбіччя, а насправді то лиш витвір людських рук - і той його блиск і ідеально відполірована поверхня. 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... блищать як правило самі дише фасади... а за тим штучним "марафєтом" - сірий залізобетон... але ми пройдемо мимо і не оглянемося...))) дякую Вам за візит і відгук, пане Ігорю...
Валерій Голуб, 07.07.2013 - 14:55
Сильно! Філософськи! До речі, прочитав ваш "Гаввах". Мабуть Всевишній багатьом дає таку інформацію, щоб ми достукувались до суті. Декілька років тому я описав дуже подібне у своїй поемі "Третього не дано". Щасти вам!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Голубе... і за те, що на "Гаввах" відгукнулися... зацікавили мене "Третього не дано", але, переглянувши за назвами усі Ваші твори, опубліковані тут, я його не знайшла... або не додивилася, або його тут немає... що ж, Ви праві - ми отримуємо схожу інформацію, щоб "достукатися"... і в цьому є смисл - знаєте ж про "ефект сотої мавпи"... колись нас стане "99"(тобто - критична маса виявиться достатньою для "реакції") - і на сотому з нас - усе зміниться просвітлиться швидко і безболісно...))) дякую Вам знову... пародії Ваші мені сподобалися, бо це справді літ.пародії...
gala.vita, 04.07.2013 - 10:56
...у мене аж завскреготало щось десь у спинному мозку...Валю. Не знаю, але захотілось дістати шось гостре і понадрізти все те , що прирощує до стільця, столу, монітору, та вже бігти-летіти незупинятися, щоб бува не стати тим мур... десь перехопило подих "мур-мур – лицемірний фасад, а за личиною – ад: мимо йди, бо… назавжди" а спочатку таке ніжнозаманливе мур-мур...а потім... МУР. тверде і страшне слово. вступило в спину... не можу відкараскатись від відчуття переслідування цього матеріального витвору вашого слова. а це дар! так дуже енергетично наповнений твір. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віточко, так Ви "матеріально" відчули холодну і насправді залізобетонну твердізність штучного мармуру (мур-муру)))... я аж трохи задумалась, чи варто так писати... у крайньому разі - публікувати... але ж хотілося сказати, яка то погана штука - лукавство і лицемірство - мотивації людських слів і вчинків, які виходять з аду і повертаються в ад, забираючи з собою душі лукавих і лицемірних людей... насторожити... попередити... шо лукавство і лицемірство, всі зафасадні козні - належать аду безсумнівно і безроздільно... Ви так сприйняли "реально" позасмисл цього вірша, бо такі "характеристики" до Вас абсолютно недотичні... але Ви потвердили, що тему висловити мені вдалося... шоправда, ЦЕ, ЛИБОНЬ, ТОЙ МОМЕНТ, КОЛИ я "убєждаю убєждьонних"... дякую Вам за щирість Вашу... от знаючи Вас заочно, абсолютно впевнена, що лукавити ви не тільки не вмієте-не хочете, але й просто - відсутні навіть зачатки такого пороку в натурі Вашій... і мене це найбільш приваблює...))) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і це - результат мій... наш... дякую Вам, любий пане Морський Леве...)))
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вречевлене - це поняття, введене (чи внесене))) нашим маловідомим (замовчаним, по тюрмах і психлікарнях нищеним), але надзвичайно могутнім філософом Миколою Руденком, який, для потреби правильного розуміння світобудови, пояснює і доводить, що "матерія" (матеріальність), як ми звикли сприймати це поняття завдяки "філософам"-матеріалістам, - це насправді "речовина"(речовинність), отже - світ "твердий" - не матеріальний, а речовинний... вречевлене - маю на увазі - втілене, тілесне, природне, нашо-земне... все в основі своїй є - світло: промінь, що виходить з Точки і летить безкінечно "вперед" - не має маси і не займає площі - ми це називаємо "енергією", чи "духом", а той таки промінь, що "піймав себе за хвіст" - став "кружечком" (біжить по колу) - одразу набуває маси і площі - от він і є основою речовини, з нього вона творИться... а матерія - це те, що ми називаємо порожнечею, чи "пітьмою" - там "потенційно все", там - спокій абсолютний і прагнення Вічного Спокою... Світло (Світло+Тепло) - це Життя і Вічний Рух... матерія - "смерть" і абсолютна відсутність руху... дякую Вам, що запитали, з приємністю відповідаю, що маю на увазі, це слово вживаючи... дякую і за візит Ваш, завжди мені приємний ... |
|
|
||||||||||||||||||||||
