Ти прийди, але я не побачу,
Ти постукай та Не підійду.
Просто знаєш, знов таки пробачу,
Знову зраду крУгом обійду.
Подзвони, але вже не почую,
Напиши, читатиму не я .
І тобі не знати чи сумую,
Чи від сліз, сама вже не своя.
Ти поклич, але вже не спинюся.
Ти іди, залиш мене мені.
Хай востаннє щиро помолюся
Я за щастя на самотині .
Прокричи - до відстані луною…
А мені скажи… скажи ... люблю!
До плеча схилюся я німою.
Прошепчи ж… бо ... поруч ще стою...
Якщо жінка хоче мати взаємні почуття, то вона повина мислити і почувати приблизно так. Бо щастя не буває однобоким...
На Ваш відгук я чекав довно, як на першого критика. Бо він написаний, як відповідь на Ваш вірш. Що ж тепер можна його і надрукувати.
Спасибі за Вашу коментар.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ваш твір справді прекрасний, а відповідь забарилася через дачні роботи, літо майже все там. А мій вірш... це розмова жінки з собою, сумніви, почуття, чекання... і ось такий вийшов роздум
Ти прийди! ТЕБЕ ЗДАЛЕКУ НИНІ побачу,
Ти постукай! І Я ЗРАЗУ ВІДКРИЮ ТОБІ.
ВСЕ, ЩО БУЛО КОЛИСЬ Я НАВІКИ пробачу,
БО ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ, ПОХИЛИВШИСЬ В ЖУРБІ.
Подзвони! ЗА СОТНІ МИЛЬ ТЕБЕ Я ПОЧУЮ.
Напиши! Я ТАК ДАВНО НЕ ЧИТАЛА ЛИСТИ...
БО БЕЗ ТЕБЕ В СЛЬОЗАХ Я І ТУЖУ Й сумую -
ВСЕ, ЩО БУЛО МІЖ НАМИ, РОЗУМІЄШ ЛИШ ТИ.
Ти поклич! Я НІЗАЩО УЖЕ не спинюся.
ЗА ТОБОЮ ПІДУ НА КРАЙ ЦІЄЇ ЗЕМЛІ.
Я НА ТЕБЕ ЗАВЖДИ щиро БОГУ МОЛЮСЯ
МОЄ ЩАСТЯ У ТОБІ І НАЛЕЖИТЬ МЕНІ...
Прокричи! ЩО ВІДСТАНЬ... КОЛИ ГОРИ луною.
ТИ мені ЛИШ скажи, скажи - "Я ВІРНО люблю!"
НА ПЛЕЧЕ Я схилюся ЗАСТИГНУ німою.
Прошепчи… Я ж поруч З ТОБОЮ ЗАВЖДИ стою...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вразили, Дзвонаре, красою слова і душі у слові, багатством і силою почуття, дякую щиро за вірш
Вiрш гарний! Але, можливо б 2-й ст. так:
Подзвони, але вже не почую,
Напиши, прочитаю не я.
I тобi не пiзнать, чи сумую,
Чи вiд слiз вже сама не своя.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лідо. Вдячна тобі і за рекомендації. Мабуть, 100 разів я вже виспівувала і переставляла слова, а виходить ще не все. Дивно, але для його звучання не приймається проста мелодія, я шукаю та усе щось збивається, спробуй прочитати ритмом усі рядки не зупиняючись...як третій (куплет)катрен...