Ти прийди, але я не побачу,
Ти постукай та Не підійду.
Просто знаєш, знов таки пробачу,
Знову зраду крУгом обійду.
Подзвони, але вже не почую,
Напиши, читатиму не я .
І тобі не знати чи сумую,
Чи від сліз, сама вже не своя.
Ти поклич, але вже не спинюся.
Ти іди, залиш мене мені.
Хай востаннє щиро помолюся
Я за щастя на самотині .
Прокричи - до відстані луною…
А мені скажи… скажи ... люблю!
До плеча схилюся я німою.
Прошепчи ж… бо ... поруч ще стою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428164
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2013
автор: Тетяна Луківська