Шкода, що наша Україна
Не має щастя до сих пір.
Немов блукає в тому краї,
Де три сосни серед степів.
Байдуже всім, що гине мова,
Що гине сад отих надій,
Які горіли в нас віками.
І гине серцю рідний дім.
Де ж той герой, що нас врятує?
Де ж той, що оживить народ?
Невже нема його?Як воду
Канув.помер серед болот.
Серед болот ганьби і суду,
Загинув там, де все жило.
Тепер рятуйся сам народе.
Вертай все те, що тут було.
Врятуй і мову, і надії,
Рятуй країну, і тоді,
Можливо, років через двісті
Ти зможеш уперед піти.
А доки, довільнись чим можеш,
Бо вибору не маєш ти.
Та жаль, що серед тих трьох сосен
Блукаємо і досі ми.
