Ти терпиш жахливі нестатки.
Кожен день – боротьба за життя.
На твоїй шинелі всюди латки,
Змінився погляд на буття…
Я сумую. Жахливо сумую!
Кожну ніч думаю про тебе.
У листах довгих римую
Забуваючи завжди про себе.
Коли прийдеш? Коли чекати?
В моєму серці завжди ти!
Як можна іншого мені бажати
Коли пишу на фронт листи?
Хоч літають снаряди ворожі,
Хоч і нападають вороги –
Я дивлюся на квітки рожі,
На квітучі Українські луги,
Похилилася наша хатина,
Я перечитую твої листи,
Я виношую тобі сина…
Якщо чим завинила – прости!
Хоча я атеїстка – молюся,
Щоб Бог вберіг тебе від бід.
Вночі я птахою обернуся
І полину тобі услід!
