Тобі за двадцять,а інколи здається,що за двісті,
І пережив кілька епох...
Усе життя прожив у цьому місті,
Якщо обирати з двох
можливих твоїх доріг,
Ти вибираєш сміх,
Як істинний скоморох!
Лягти без боязні в сніг,
Хурделиці всіх віків
захочуть,щоб ти застиг,
Потрапив у царство снів!
Але ти ж не з тих,ти не з слабких земних синів,
На тобі лежить покров Царя усіх царів!
Вн знає тебе-всі твої жили,
І відає,чого насправді,вартий ти!
Він бачив глибину твоєї сили,
Безодню Глупоти і Висоти!
Він знає тебе,а не одну із твоїх масок,
За якими ховаєшся від усіх...
Він весь твій путь пройшов з тобою разом,
А інакше ти б просто не зміг!
19.03.2013
*скоморох-придворний блазень в давній Русі.
Мооолоодець!! 
