Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ІГВИ-ЛЮДИ - ВІРШ

logo
Валя Савелюк: ІГВИ-ЛЮДИ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ІГВИ-ЛЮДИ

двома
льодяни́ми кружа́льцями,
розтрі́сканими
дзеркала́ми,
відли́плими 
клаптями амальгами
облущених
лже-почуттів –
із 
стебли́стих очиць 
прозирну-ло 
старанно приховане 
зло

непорушно свинцевим 
поглядом,
червоно-брунатним
кі́птявим про́тягом
себе 
вида-ло… 

ненароком?
тамувалося – до пори, до строку

…між сухими пташиними пальцями –
скальпель холодний затисло,
підійшло:
інтелекту цинічного п`яльцями 
холодно обійняло – 
обмежило,
спробу молитви – закреслило,
загальмувало,
па-ра-лізува-ло:

*ігва-зло –
поглядом 
інфра-фізичним
себе вияви-ло…

вречевленим у метал *рарругом
в`їхало:
споришів о́бруси поздирало,
дрібне 
життя трав`яне 
почавило…
і потоптало –
дозволу
не питало…

о…
якою зверхністю
і зневагою,
до усього світу мого –
живого-земного
дихало…
віяло-засівало…

до хати йшло

хата 
двері сама зачинила:
«…куди?
до мене не йди!
я – очищена і омита
оберегом Святої Води!..»

дух дверей 
неввічливо вмовк:
володіння свої 
на сталевий замок! –
і поламав ключа…

(…наївна моя
домашня мале-ча…)

ігва-зло –
інтелектуально-бездушний плід
поєднання Нергала з Ліліт –
технічно вправне було:
замка́  без ключів одчинило –
ввійшло
стало
посеред хати –
Кристала Живого
скальпелюва́ти…

живцем
скальпелюва-ло…

і не знайшло,
що шукало:

із глибини Кристала –
Світло!

але світла ігва-зло
інфра-розумом
не сприйняло…

…забив перетинчасто крилами
у дворі
металевий рарруг!

то спускався –
із неба,
проз дах старенький – до хати
невидимий Друг
Біло-Крилатий –
світ живий, 
і вічний Кристал 
у мені 
в глибині – 
захищати…  


Друг 
заслонив од ігви мене,
ворухнув непомітно крилом
і полився
джерельним струменем
світло-акордний псалом:
сяєвом
умить наповнився 
простір хати –
і кинулось ігва-зло
чимдуж 
утікати…

і втекло…
в інфра-фізичне 
високотехнічне своє – 
пек-ло…


дух дверей
закивав кулаком услід,
запечатав 
силою ритуального дуба 
між одвірками – про́сві́т:
щоб ніколи більше
увійти не могло
у псаломно освячену хату
людино-демоно-ігва-зло…

…у хаосі лже-пророків, 
плутани́ні образів, знань і ідей –
застереження:
інтелект холодний,
жорстокий і безсердечний 
вирізняє ігва-людей…

12.01.2013

*Ігви – головна з расс антилюдства, високоінтелектуальні демонічні істоти, мешканці «вивороту світів» - за твердженням Даниїла Андрєєва в книзі "Роза мира".

*Рарруги – друга із рас антилюдства – розумні істоти, еволюціоновані крупні хижаки давніх геологічних ер, які пройшли незчисленні інкарнації у шарах демонічної матеріальності (там же).

ID:  391893
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.01.2013 19:57:41
© дата внесення змiн: 02.03.2024 16:26:22
автор: Валя Савелюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: gala.vita, Наталя Данилюк, del Consuelo
Прочитаний усіма відвідувачами (1553)
В тому числі авторами сайту (22) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Анно Доміні, 24.01.2013 - 21:44
Еге, от якраз ми й не поза апетитами! Чому він, Жругр, чи пак, усі вони, увесь час вперто до нас пнуться? Тільки от, на щастя, поки нам вдавалося відбитися, і, сподіваюся, так буде і в майбутньому. Щодо держави цілком згодна - і слава Богу, що не було її! Хоча теж скільки крові через це пролито...=( Одначе пам"ятаєте - крихітна фразочка: є і в нас свій дух-народоводитель. А теперішній час дає можливість мати свою державу і без уіцраора (таке теж в історії траплялося). Держава - то не завжди державність. Сподіваюся, Ви мене розумієте.

А щодо ДА - я не думаю, що він "не розібрався", просто Істина ніколи не відкривається ВСЯ і ОДРАЗУ, крім того, і час спливає, і ТАМ теж відбуваються якісь події, які впливають тепер на нашу дійсність. Але він -ДА - дав нам можливість самим хоча б трошки розбиратися і робити якісь висновки, намагатися хоча б. І слава Богу!

І ще хотілося б - щоб ми справді виправдали довіру і місію, на нас покладену. Якась же і в нас має бути місія - недарма ж протягом усієї історії держави практично не було, а от народ - був! І дуже чітко самоідентифікувався! Знати ще б, що за місія і що для здійснення її робити...
Тільки от, як на мене, "картина пока удручающая" - чи то я така песимістка? Хоча б і мовне питання - скільки нас, справжніх українців, і скільки з них бережуть свою мову? Навіть ті, які говорять українською - насправді дуууже багато з них спілкуються суржиком, і, що ще більш прикро, навіть не мають бажання навчитися справжньої української! А мова ж яка гарна! Просто дивовижна!

В отакі роздуми мене понесло... 23
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цікаві роздуми! так, ми "не поза апетитами", навіть більше - ми в самому центрі апетитів... але ж - не дають нас пожерти... а сили - і на фізичному плані, і на метафізичному - страшні... то чи самі собою ми стоїмо... і вистоїмо...

стосовно "крихітної фразочки" - ДА просто не допускав, що ми - окремий народ... він же все-таки людина, якій відкривали, але він інтерпретував... тому щодо нас - він не виокремив.. пам"ятаєте, як він дивувався і повірити не міг, що на самому високому рівні духовного світу - Шевченко... тричі перепитав... і більше цієї теми не торкався... він був зачарований місією великої Русі, не врахувавши, що Русь - це наше наймення... і коли тут уже була держава - Київська Русь, він сам пише - на просторах неоглядних північно-східних ще тільки туманець зароджувався, який кипів і бурунив... історично так і виходить... Яросвіт - це ж Ярило, якому поклонялися наші предки, коли там, де зараз Москва і т.д. жили лишень - мєря, чудь, фінни, самоїди... і інші... а хто такий Ярило - це Сонце, а хто Сонце - нині це Ісус Христос...
ладно, тема, яку в коментареві не висловиш...
стосовно місії - поки що вона полягає насамперед у тому, щоб БУТИ... ми маємо бути... і ми - Є і БУДЕМО... справа в тому, що наша - ідея, чи віра, чи енергія - поступово "перетирає" чужих на "своїх"... вони стають нами - ніколи не помічали?... земля у нас така... як Марс у оповіданні Бредбері - завойовував землян тим, що просто перетворював їх лагідно і непомітно на марсіан... може це таємниця і не слід говорити вголос...)))

наша головна робота зараз - залишатися собою, тобто людьми... і мова наша - не вмре не поляже - це сучасний санскрит... а санскрит - "мова богів"... не я ж це вигадала...

я шаную ДА, як шаную, наприклад, Миколу Руденка - нашого унікального філософа (ГНОСИС І СУЧАСНІСТЬ -
Архітектура Всесвіту),Еріха Фромма... - це "мої кити" - але не авторитети ... і це дає право не повторювати, а мислити... я називаю цих людей - однодумцями... це справді так - звичайно ж, вони мої "догадки" - "потвердили" (для мене - саме так...), систематизували і розширили... отже, ми взаємно потверджуємо одне одних... бо "пізнали" спільне не залежно одне від одного - це я до того, що Істина відкривається не вся і не одразу... більше того, КОЖЕН ПОБАЧИТЬ ІСТИНУ ПО СВОЄМУ, АЛЕ Я ВЖЕ КАЗАЛА ПРО ІНТЕРПРЕТАЦІЮ... ВРЕШТІ - Я ТЕЖ ПРОПОНУЮ ВЛАСНУ СВОЮ ІНТЕРПРЕТАЦІЮ...))) І ВИ...

ми осмисляємо... а знання, які відкрилися іншим до нас - допомагають нам іти упевненіше і знаходити "своїх"... як у даному випадку...

я відповім Вам на лист, щойно трішечки згодом - зараз трохи маю проблем зо здоров"Ям, то не можу довго "думати"... і дивитися на монітор...

дякую Вам... пишіть... з симпатією - В.С. 23 22
 
Анно Доміні, 24.01.2013 - 18:37
Щодо революцій, до речі - так приємно було, коли під час нашої Помаранчевої не було і краплі пролито. Це теж, певне, якийсь знак...
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я думаю, пані Анно, то був відвертий і промовистий знак... криваві революції - це не наш стиль... ми - під покровом Соборної Душі Народу - нашого народу... вона живе в нас і серед нас... Д.Андрєєв не до решти розібрався у цій темі... демон державності "порядкує" в Москві... а Навна, як Андрєєв її називає - це Київ... Яросвіт, таким чином, переніс демонічні впливи і події на ту територію, зберігши наші простори - і душевні народу і територіальні - для Соборної Душі... чи не тому у нас ніколи не було і тепер немає держави... що означає, що ми поза апетитами і впливами демона державності - уіцраора... Жругр – російський уіцраор...

дякую Вам за цікаву думку і привід розмислити спільно... 23
 
Анно Доміні, 20.01.2013 - 16:11
Як приємно зустріти тут людину, знайому із Даниїлом Андрєєвим!!! Та й не тільки тут, а взагалі - мало нас таких, ой як мало... Тому й відбувається ігвізація посиленими темпами...
Валентинко, яка я вам рада! Дай Бог вам успіхів і натхнень! І Богоспівтворчості!

Важко зробити світ кращим, ой як важко. Намагаймося хоча б не зробити його гіршим.
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба пані Анно! і я щиро радію знайомству нашому... воістину - подібне тягнеться до подібного... нас мало... але важливо те, що ми - є!

Богоспівтворчість... цим словом, пані Анно, Ви сказали про саме головне... саме так... Любов - це співтворчість... решта все - інстинкти...

"...Намагаймося хоча б не зробити його гіршим" --
абсолютно з Вами солідарна - якщо кожен турбуватиметься тим, як не зробити світ гіршим, то світ сам собою ставатиме кращим і світлішим... до чого і закликаємо, а не до кровавих революцій, які - Вам відомо кому саме і заради чого - потрібні... палкі заклики до народу - вставай! іди! точи кров! - це натхнення Велгою... і як шкода, що її глашатаї просто не розуміють, на чий млин воду ллють... вони впевнені, що чинять благородну світлу справу... народ наш, тому й мудрий, що не дослухається до провокацій тих... як Сонце - сходить свого часу, а не на кукурікання кожного окремого самовпевненого півня на сідалі...

світати ізсередини - це процес... і він триває... і в цьому наші очікування...
дякую Вам іще раз... ми - скажемо... хтось - почує... врешті - ми кажемо... 16 23
 
GreViZ, 15.01.2013 - 16:35
Валю, пам"ятаєте - сатана випробовував Ісуса Христа і сказав потім що нічого в Ньому не знайшов, отже не було за що зачіпитись, наслідуючи Спасителя, ми захищені, приділяючи таку увагу злу, ми його мабуть підживлюємою. give_rose
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щоб не мати в собі зла - треба для початку знати, чого слід у собі не мати, чи позбуватися... Христос -БогоЛюдина... в ньому першопочатково відсутнє зло... Він не причетний до "яблука"... навіть у "людській" своїй частині... пам"ятаєте ж, наскільки пречистого, "прісного" "сосуда" було обрано для Його втілення...

велика перемога Люцифера в тому, що йому вдалося нав"язати думку про те, що насправді ніякого сатани нема... а чого нема - того нема зовсім і про що тут думати чи говорити, чого остерігатися... але він є... і в дуже конкретних проявах...

зло -- добро - врешті, для людей поняття відносні... те, що одні з нас вважають безсумнівно злом - інші злом не вважають... от, як наприклад, влада, слава, гроші і т.д. ну і навпаки...

але триває протистояння, і людина, хоче вона того, чи ні - у тому протистоянні задіяна... отже, вона мусить знати - що таке зло... як воно себе проявляє... інакше, як же йому протистояти?...

я писала п.Дощу трохи нижче, що ворог - трилик: Мучитель, Холодна (цинічна)Розсудочність і Звабництво... - мета - мучити все живе, а людину насамперед, щоб отримувати енергію страху, ненависті, болю, страждань - зо знаком мінус (інших способів підтримувати життєздатність зло немає...) отже - все, що мучить, все що поглинає і не віддає - влаштоване за принципом зла, темрява поглинає і ніколи не насичується...

...все, що живе за принципом добра - творить, віддає з радіслю і знову творить, щоб з радістю віддавати (внутрішній стан) - це - любов... - світиться ізсередини... має в собі ждерело енергії, яке ніколи не "іссякає", бо це джерело - Бог... Світло...

то отже, щоб розпізнавати де що і де хто (а безпомічність жертви, як відомо, провокує насильника) - треба знаки хоч би основні ознаки, за якими можна (треба!) розпізнати...

про це і йдеться... і абсолютно конкретно - застереження... одна із конкретних ознак зла - холодний жорстокий безсердечний інтелект... от і все...

а ховати голову в пісок, доводячи собі - зла нема, зла нема, бо я його не бачу - можливо... хоча - маю сумнів щодо такого "самозахисту"...

врешті, я вважаю за краще для себе - знати правду, бо, знавши правду - орієнтуєшся... розумієш ситуацію і робиш свідомий вибір...

така моя позиція... хоча вона настільки ж відносна, як і все в цьому світі, як вважають філософи і скептики...

дякую Вам за увагу і висловлену позицію... 23

і останнє: у цьому сюжеті - все правильно... зло утікає від істинного світла...
 
Дощ, 13.01.2013 - 22:49
Душу мою до глибин пройняло те людино-демоно-ігва-зло...М-да, невесела перспектива, хоч обнадіює те, що є Друг Біло-Крилатий, та ще Дух дверей на чатах... give_rose 23 39
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Василю, насамперед спішу сказати, що перспективи наші залежать великою мірою від нас же самих... і вони далеко не такі похмурі...

є такі люди в реальності, у якій ми спотикаємося майже всліпу... але, хоч як би старанно зло не "пудрило" нам мізки, доводячи, що його нема - тоншим, чим фізичний, зором ми їх все одно виявляємо... і наша убезпеченість - у здібності їх розпізнавати... щоб відкинути від себе геть...

Бог – Триєдин...

а ворог - трилик... Мучитель, Цинічна (холодна)Розсудочність і Звабництво-Звідництво (Соблазнітєль)... зрозуміло, що холодне продумування звабництва, як потреби заволодіти, - це шлях до мети, якою є - мучительство... енергія мук наших душевних і фізичних - це їхня мета, бо це їхня життєсила... вони не здібні підтримувати своє існування інакше, чим як поповнюючись енергією всіляких мук і мучительст усього живого...

люди, які ведуть себе подібним чином - перебувають під сильним впливом сутностей пітьми - вони "споживають" інших людей - емоційно і "енергетично"... багато тут інструментарію розвелося, але в основі їхнього хижацтва чи паразитування на ближніх - ті ж таки три "способи" - звабництво (у них ця методика відпрацьована до мистецтва), холодна розсудочність (ніяких там насправді почуттів... це вони нав"язують зараз людям-сомнамбулам таке поняття, як "боротися за любов"... - просто абсурдне поняття) і мета - мучительство... улізши в чиєсь "серце-душу" вони починають знущатися, щоб годуватися самим і годувати своїх "натхненників" червоно-брунатно- кі́птяво-духих...

важливо навчитися їх розпізнавати, а далі - все просто: як тільки "возлюблєнний(ная)" починаює "пити кров" із люблячого - варто спитати себе - це любов?... ну і розібратися - що це насправді...
щодо Друга – то ми справді не самотні у цій війні - нас люблять щиро і захищають… але, чи не першоважливим бажанням нашим мала б бути – взаємність до Люблячих нас і Захисників наших?... тоді сили наші поєднаються з Силами Світла - взаємоокріпнувши…

до цих роздумів можна ставитися як завгодно… але – мета усього цього – застереження… можливо, не стільки моє… хоча манією месіанства я, свідомо заявляю - не страждаю… так… досвід і осмислення… врешті, може комусь знадобиться…)))

дякую Вам за увагу до «одкровень» моїх… завжди шаную Вас щиро…
smile 23
 
12 цікаве відтворення smile 16 give_rose 32 friends
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... відтворення... осмислення подій... дякую Вам, пані Макієвська, за витонченість сприйняття... 23
 
Наталя Данилюк, 12.01.2013 - 21:20
Моторошно...Мабуть, це високоінтелектуальне зло проникає у наш світ через духовний занепад людства, який робить його слабким і беззахисним.Та допоки людина свідома, глибоко духовна, доти вона здатна розпізнавати непроханих чужинців,а отже, у неї є можливість вберегти себе від такого ігва-рабства.Глибокий твір, застережливий, змушує замислитись. ghmm А я й не знала про існування такої раси, тому цікаво збагатити свій досвід такою інформацією.За що Вам і дякую! 16 osen1 19 flo32 icon_flower
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...вдалу ілюстрацію, люба Наталю, додали Ви до коментаря Вашого... щось понятійно-близьке є в цій холодній геометричній точності... хоча, можливо, Ви мали на увазі Живого Кристала, але я бачу в ньому зараз символ "холодної розсудочності" і спокушання-звідництво... через його знервований і однаковий рух, мабуть... за винятком тих привабливих кольорів, які він випрмінює, але, можливо, це і є сила привабливості заради звідництва душ людських (якщо пригадати реальні криваві історії знаменитих брильянтів, рубінів, інших виняткових дорогоцінних каменів...)

"це високоінтелектуальне зло" проникає у наш світ проз всі можливі пори... бо ми, наші емоції негативні - то його їжа... тому... але - наловчившись їх відрізняти, розпізнавати, виявляти - ми убезпечимося і перестанемо тільки й чекати допомоги і захисту від світлих Сил, як пташенята безпомічні з одкритими великими і жовтим отороченими ротами... треба нам рости і оперятися потроху...

тут два принципи: потаємне зло, ставши явним, втрачає силу і, як радить народна мудрість: розсмійся в лице лукавому і він пропаде... усім тьмам і тьмам злих сутностей потрібен наш страх і наші муки-терзання - це їхня їжа - гаввах... червона роса... від нас залежить... бо радість, усі позитивні почуття - то для них страшна отрута... туди, де Живий Кристал сповнений Світла вони не потикаються... то для них - "ладан"...

дякую Вам за відгук і глибоке розуміння, люба Наталю... osen1
 
Дід Миколай, 12.01.2013 - 21:02
важкі твої вірші. ну коли терпіння хватить то... 16 39
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
різні приходять.... але цей - застереження... не фантазую...

дякую Вам.. за терпіння... і за "то..." особливо! smile 16 23
 
Усім Янгола-Охоронця! 16 angel angel angel
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дай Боже! але й самим треба - не плошати... орієнтуватися хоч би... smile допомагати Світлу... Кристала в прозорості тримати....

дякую Вам, тезко 22 23
 
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: