Стрінуться... Однак, бува, запізно
Для підводи щастя - сивина...
Бур"янисте поле, бездоріжно.
Келихи, що спилися до дна.
І нема вже ніби то й надії.
Небо у запасці хмаровинь.
День за днем безпомічно маліє,
В люльку набиваючи полинь.
І закурює душа печаллю,
Стелиться довкола сизий дим -
На плече прозірчатою шаллю,
Де життя схилилося на тин.
Над стежиною, що вузько в"ється
До знесил похилених воріт...
А за ними спрагле серце серця
Виглядає на ослоні літ...
(28.11.12)
...На плече прозірчатою шаллю,
Де життя схилилося на тин... - така сумна, осінньо-прозора, чітка і жива картинка... вона передає увесь настрій...
вірш прекрасний, такий... - "печаль моя светла"...
Мені не треба, щоб мені аплодували стоя "офіційні" корифеї. Досить уваги людей, які мене розуміють, хоч вони і не такі відомі та розкручені. А про вчитися, то всі ми вчимося, людина вчиться усе життя... Проте не кожному те все обертається на добро, Ти права..
Дякую. І Тебе вітаю із новим поетичним сезоном!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєш, Лілечко, а я недавно дійшла висновку: що якщо є хоча б одна людина, котра любить те, що ти робиш, вже ради неї варто не відрікатися свого талану! І щодо корифеїв з Тобою згідна теж... А те, що не розкручені, зовсім не означає - недостойні...
І Тобі - нових творчих звершень! Дякую, що такі як Ти - Є!!!
Лесю, я так люблю Твої вірші! І вважаю, що 90 відсотків сучасних "метрів" укр. літератури повинні брати приклад з таких творів, як у Тебе! Бо бути членом спілки - це ще не все. Треба мати відповідне внутрішнє наповнення, яка дає право називатися поетом...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Лілю, думаю не кожен член НСПУ Тобі б аплодував стоячи за таку відверту думку))))
А я дяку Тобі за добрі слова, та думаю, що мені ще вчитися і вчитися, вчитися і вчитися... Та, мабуть, таки варто пам"яти одну важливу річ: яке б те научіння не було, не дозволити собі втратити душу і щирість!
Дякую Тобі ще раз і до слова - вітаю з початком зими! Хай вона встелює до ніг тільки світлі стежі!