UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: Чому зірки… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Весняна Осінь, 28.10.2012 - 19:35
Філософсько, назвичайно філософсько  Рядки, що не залишають байдужими, а горять в душі читача силою Ваших думок  
Валя Савелюк, 25.10.2012 - 08:59
глибокі і цікаві роздуми Ваші, пане Ігорю.. класичні - Memento mori... єдине лиш: пересічних людей не буває... є лиш люди, які вважають інших пересічними... це від гордині... де б людина перебувала, у тому числі і на якому рівні - вона відчуває себе центром світу і Всесвіту, як тільки скаже "я" і прислухається, щоб відчути координати свого місцеперебування... так створено світ -- без периферії... і хто зна, що виявиться ціннішим - відкрита формула розпаду урану чи полита квітка, яка просила пити, бо вмирала від спраги... чи коли двоє людей щиро потиснули одне одному правиці.... "пересічними", за іншої системи цінностей, можуть виявитися ті, хто впевнений тут у непересічності своїй... пане Ігорю, це думки мої "в паралель" віршеві Вашому, а не всупереч... бо вірш Ваш цікавий і глибокий... сильний, от і спонукає до "самоаналізувань"... саморевізії... 
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спершу спасибі всім за щирі коментарі та теплі слова! Я знав, Валю, що цей вірш Ви не залишете без свого, як завжди мудрого, пояснення. Дуже сподобалися Ваші слова про пересічність-непересіяність, навіть вартують окремого вірша. У всьому Ви праві, бо кожна людина - то є Мікрокосм, або відображення всієї цієї велетенської величі Всесвіту у власному сприйнятті, але насправді ми тільки маленькі піщинки у порівнянні з ним, мікроскопічні, і у кожного свій мікокосм, які в принципі між собою мало чим різняться, хіба ступенем розвитку власного сприйняття. Тож сміло можна сказати, що ми всі є пересічними жителями цієї вселенської системи співіснування. Ні в якому випадку вжитою у вірші фразою не хотів зобидити абсолютно нікого, бо і себе таким же вважаю. Але є люди, які своїми відкриттями саме у власному мікрокосмі відкривають нам очі на весь Всесвіт(про політиків і піарщиків тут не йдеться), за що їм ми і складаємо шану відповідними почестями. Але чим вони відрізняються від нас у фізіологічному стані? А нічим! Бо такі прості і закономірні речі - як тривалість людського життя і його кончину ще не переміг ніхто. Себто і вони є пересічними у цьому розумінні. Я, власне, і не виділяв нікого - я тільки назвав їх вправнішими, бо так воно і є. Людський розум - це насамперед уміння оволодіти тим, що нам від природи дано, а в цьому плані у нас всіх ще, без винятку, дуже багато проблем. Завжди чую про людську смерть жахливі речі. Звичайно неприємно знати, що завтра тебе не буде, але ж то закономірно і треба думати, що то невідворотньо, але вчасний і добровільний відхід від якихсь земних справ може дати позитив розвитку суспільства, а отже і краще майбуття дітям, яким ми передаємо свій код роду. Дякую, Валю! Цікаво з Вами бесіду вести. 
Наталя Данилюк, 24.10.2012 - 15:46
не користацька - дай, бо помираю,а справжня - помираю, бо люблю!- Тож за життя люби весь світ нараз, люби усе, що лиш любити варто, аби горіла в юних душах ватра, мільярди літ, як зорі понад нас!- Мудрі слова.Справжня любов-безкорислива.Люблять не за щось,а за те,що ти є.   
Той,що воює з вітряками, 24.10.2012 - 15:10
Кайфушечно))))))))дуже класно респект)))))))))))))))))))))) 
Ліоліна, 24.10.2012 - 09:39
Чому зірки живуть мільярди літі мирно в однім просторі яріють, а ми, земляни, поділили світ, як і життя, на чорне і на біле, щораз стежки міняємо невміло, лиш при порі складати заповіт то згадуєм, картаєм бідне тіло і проклинаємо і цвіт, і гніт? Забрала би в "обране" 5 разів. Дякую за Вашу поезію
Тетяна Луківська, 23.10.2012 - 23:24
аби горіла в юних душах ватра,мільярди літ, як зорі понад нас!--- Прекрасно написали  
Анн Дріана, 23.10.2012 - 23:22
не користацька - дай, бо помираю,а справжня - помираю, бо люблю! лише любов буде блукать думками по твоїх генах у душі новій.
Валентина Ланевич, 23.10.2012 - 23:11
"два записи по собі залишаєм - як народивсь й коли залишив світ"
|
|
|
||||||||||||||||||||||
