сорок
три
дні…
а попереду – вічність…
скільки у вічності днів?..
ранків?.. смеркань?..
ночей,
позбавлених відпочинку
і снів?
хвилин,
безкінечних
митей?..
хтось
когось
не так зрозумів,
то чи вистачить вічності –
«так» зрозуміти?..
якщо хтось
когось
НЕ-долюбив,
то чи стане вічності –
долюбити?..
чи є у вічності почуття?..
затишку, спільності,
приналежності,
чи навіть,
скажімо,
втрати?...
може, вічність –
це забуття?
…чи небуття?
так, забуття…
а якщо небуття?..
епітет-оксиморон – «вічне життя»?..
чи відсутність потреби
без жодного смислу
хвилини і дні
рахувати…
03.10.2012
ви з такою ненавистю про мене пишете, пані Валю...І я зовсім несамовпевнена, я ,як і ви, теж можу помилятись. Шкода, що одразу не пояснила причину моїх "недолугих повчань"
думаю, найкращим вирішенням суперечки буде ще раз для нас обох вияснити, в чому особливість слова смисл - http://ua-etymology.livejournal.com/276521.html
і закрити тему, бо поезія ваша дійсно хороша.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пишу не з ненавистю, а з роздратуванням, це визнаю... ненависті до Вас не відчуваю... ненависть я взагалі пару раз за життя переживала -- дуже тяжке переживання... наступне, з"ясовувати нічого не станемо -- крапки над "і" вже стоять давно... обминайте смисл, а я залишу його собі в активі -- сподіваюся, Ви не проти? чи вам кинути посилання на 10 томний академічний тлумачний словник української мови, на Грінченка, врешті, на орфографічний...
для чого мені Ваші доводи?.. довели собі і досить...
бажаю Вам творчої наснаги і всього кращого... з Одуванчиком ми після подібного знайомства залишилися найближчими друзями, тому, всіляке трапляється... хоча дана ситуація нас з Вами зовсім ні до чого не зобов"язує...
згадайте мультик про "кроху Єнота"... оце і все...
...хтось
когось
не так зрозумів,
то чи вистачить вічності –
«так» зрозуміти?..
Перечитала Ваш діалог з Айві.Вам це нічого не нагадує? Колись,давніше...Вірш "Личини нелюбові"...
Я: "Ох ця мишка-злодюжка!..Тема-супер!Цікавий вірш,філософський,наштовхує на роздуми.Тільки зустрічається в ньому російська лексика:мислі(укр.-думки),хранить(укр.-зберігає,береже),злорадні(укр.-зловтішні).Слово"заздрих"правильно повинно звучати"заздрісних","лушпа"-"лушпиння"
Ви: "раджу про всяк випадок заглянути хоч би в Орфографічний словник укр. мови (стор.346), а ще, якщо маєте, в "Словарь украинского языка" Бориса Грінченка (2 том, стор. 382 -- будете приємно подивовані. І чи варто бути Вам до сусідньої мови щедрішим, чим сам Гоголь?..
...а мислитель, мислення, та навіть мислонька (думонька)-- це від якого іменника похідні? Порада -- подружіться зо словниками,бо слова -- це основа. І дізнаєтеся, що русизми -- то в основному українізми.
А Ангел-Хранитель? Чи нам, українцям, слід називати його Зберігачем?
Є у нас слово "зло"? Є у нас слово "радість"? Чому не може бути злорадості? Чому? Бо старший брат так сказав? Якщо любите рідну мову, то захищайте її від вихолощувачів."
Щастить же Вам на "вчителів"!
А вірш-глибокий і філософський,як завжди. Помимо загальних проблем людства тут закладені якісь свої пережиті емоції,може навіть розчарування... А що мається на увазі під відрізком часу "43 дні"?
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Наталю! я бачу, сьогоднішньому моєму критику дісталося зовсі мало у порівнянні з нашим найпершим у життя діалогом насмішили мене...
знаєте, жарт такий є: хлопчик скаржиться татові: "у нашої вчительки така пам"ять погана" -- "що, все забуває?" -- питає тато... "та ні... все пам"ятає..."
ладно.. у мене пам"ять також "погана"... все архівує... правда, в архівах пам"яті моєї -- в основному світле забарвлення... хоча, все залежить від настрою... але там немає злопам"ятства... так... фактаж..
..а 43 дні... як у одному з віршів моїх перший рядок звучить: "четверта, п"ятдесят чотири..." -- випадок...
рада Вам... як і завжди...
Вибачте, звісно, якщо вас так це зачепило,
але слово смисл має багато суто українських синонімів, які б не викликали суперечок.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якби ви знали, що слово смисл, як і суть, і сенс, і ще інші здавна у вжитку в мові нашій, то не давали б мудрих порад, а краще гортали б словники... а вибачення "звісно" -- не приймаються... приймаються просто вибачення.
Не звертай уваги на мертвотворящих. Такі будуть завше.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
просто диву даєшся... ну "три вершка від горшка", а вже вчити... я зовсім не виключаю, що можу допустити помилку, як кожен, хто щось робить, може помилитися, але оця "свята" самовпевненість на порожньому місці...
чудовий роздум. з тих, ритми яких,занурюють у стан, коли берешся за кухлик чаю і край вікна в кріслі скрутивши ноги як зручно починаєш поринати у роздуми про ... багато чого..а час плине, і вже з роздумів у мрії, з мрій у медитацію до холодного чаю...до затерплих ніжок...а відповіді немає, як і не було... таке мені навіяв Ваш, Валю, вірш. він теплий мені.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ммм... яке зриме навіювання вийшло... так і бачу Вас (та й себе окремо...) у тому старому (себе) кріслі край вікна (вічно невдоволене і скаржиться, як усі старі... і вікно, виходить, і крісло...) -- так затишно Ви написали мені, люба vitочко... так Ви душу мою пестите щоразу... вигдядаю на Вас, як на сонечко і віконечці монітора...
А чи є ота - вічність?
Чи наше бажання - шукати її,
Щоб долюбити,
Драхувати,донести,
Дорозуміти до позначки - "так"?
То чи є ота - вічність?
**********
Дякую, Валю, до глибин...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все є Лесю, все, що нам треба чи хочеться, щоб було... де тільки те все?...
дякую Вам найщиріше...
підбираю "десятку"... учора увечері зник зв"язок з провайдером і оце недавно відновився... думаю, встигну... і за повідомлення учорашнє Вам вдячна...