Надихає: Cee Lo Green-"Bodies"
Вечірні сутінки й біле вино:
Ти так хотіла цього давно,
Поборола усі страхи...
А чи відпустять тобі гріхи?
Без звинувачень і лихих ідей,
Так не часто вже у людей.
То, поза сумнівом, твоя вина,
Ти сп'яніла, та не від вина...
Кажуть, що лицарів нема...
Ти в його ліжку, спиш сама...
Тюхтій, всі скажуть, а дарма...
Бо не проходить той дурман...
Він безтурботний, як і завжди,
А ти шепочеш квола лиш:"Зажди!"
Не дочекаєшся ти каяття,
Таке життя, нема вже вороття.
Він так цілує, що аж болить,
І зупиняється життя на мить.
Своєю ніжністю тебе він вб'є,
Ковтками спраглими життя він п'є.
Кажуть, що лицарів нема...
Ти в його ліжку, спиш сама...
Тюхтій, всі скажуть, а дарма...
Бо не проходить той дурман...
