Наллю тобі гарячу каву
Ти вже прокинулась, кохана?
Вставай із сонечком, рідненька
Моєму серцю ти миленька.
Тебе люблю, як сонця промінь
Як весною першу повінь
Таку красиву, чарівну
Ні на кого не проміняю.
Люблю тебе, як райдугу у небі,
Що після зливи прийшла до мене,
Яка подарувала сім кольорів
Сім найжаданіших утіх.
Люблю, як перші яблука восени,
Що після них такі мрійливі сни.
Люблю, як ранішню росу
Тебе від горя захищу
Крізь воду і вогонь дбайливо пронесу
Таку чарівну, мою, прекрасну
Ти моя мила, моя кохана
Така чепурненька, така ти остання...
Але через декілька хвилин розумію,
Заснув я у снах, потонув у мріях
Про тебе, про наше життя щасливе
Ти навіть не знаєш, про кого я мрію
Тож хай залишається все як є
Не хочу я зараз різати живе
В тебе сім'я, діти, робота
Навіщо тобі, така як я морока.
Кохай чоловіка,
живи щасливо
Не буду я мріять про таке як ти диво.
