Ми усі у життя на долоні,
Сидимо на краю тишини.
Крутимось в людському полоні,
Аж до сивини!
Ми двох стрілок раби,
Зупиняє їх тільки світлина.
Ти що хочеш роби,
Час скосить, ти ж тільки людина!
Ми усі зів`янемо вчасно,
Нам варто про це пам`ятати.
Людині багато чого підвласно,
Та час, час не спіймати!