У відповідь на вірш "Ми безталанні, музо..." авторки JuJu.
Пробач мене, моя безжальна спеко,
І не мовчи, зриваючи дощі.
Я не боюся більше небезпеки,
Тільки ще раз благаю - не мовчи!
Тебе я не залишу, не загину!
І ми не безталанні - навпаки.
Одне у одному не бачимо провину,
Ми завжди спільні маємо думки.
Замріємось, поплачемо і знову -
Візьмемо одне одного в полон.
Продовжимо - за кавою - розмову,
Перериваючись лише на сон...
Пробач не мене, а мені. Це русизм
Кому ж, як не Вам, великому поетові, досконало володіти українською?
Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В поезії можна вживати іншомовні, запозичені і т.д. ... слова. кому як не вам - великому, але невизнаному, генієві сучастності - це знати.
p.s. правду мені говорили в дитинстві - не чіпай каллову масу, щоб не було побічного неприємного запаху.