Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Промовчав… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталія Ярема, 14.06.2012 - 12:55
"Замикаються шториНа голодному сяйва вікні!" Як чудово Ви пишете, Лесю!!! Наталя Данилюк, 13.06.2012 - 23:42
І надія тепличнаРізонула, немов жартома, Та наставила дулю! Замохнатився вечір... Рій думок, що гудуть і гудуть. Промовчав... Не до речі. Не до щирості серця, мабуть...-таке розчарування вчувається в голосі ЛГ... Кажуть,що мовчання-золото,а скотч-срібло...( )Проте,часом воно таке недоречне... Щемливий вірш. Fairytale, 13.06.2012 - 23:01
Промовчав... Так незвично...Ну а зрештою, певно, й дарма. І надія теплична Різонула, немов жартома, Та наставила дулю! Дуже гарно Юля Фінковська, 13.06.2012 - 21:44
" надія теплична", от так вразив образ...молодчина ти, такі виразні і тендітні образи!
|
|
|