Козацький курінь на полі бою -
їх одинадцять всього героїв.
Їх одинадцять і стільки ж шведів,
та в нас Шевченко йде попереду.
За зброю - ноги, а м"яч - надія,
ану, Андрію, пробий, як вмієш!
Давайте, хлопці!
Вперед без спину!
За вас боліє вся Україна!
До бою, рідні!
Вперед, завзяті!
Вся Україна у вас фанатом!
Побили шведів, тепер - французи,
що нам підкаже провидець Фунтик?
Їх одинадцять і вас не менше,
хіба французів нам бити вперше?
Ноги - мушкети, вперед до бою!
Ану, Андрію, вдар головою!
Що там англійці ураз притихли?
Передчувають поразку в битві.
Вас одинадцять - це ціле військо,
їх одинадцять в трусах хлопчиськів.
Ноги - гармати, мішень - ворота!
Який там, хлопці, буде супротив!
Дотепно, класно, браво !!!
Вчора проглянув Твій твір - саме як почали ми грати зі шведами. Так ото тому лише коментонув, як часто пише В.Назарук - "Мудро" Бо поспішав же. Були передчуття і впевненість...
Пане Ігорю,виявляється Ви-запеклий фанат футболу? 
Неймовірно позитивно,оптимістично і суперово! 
