Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мазур Наталя: #Лелечий сум - ВІРШ

logo
Мазур Наталя: #Лелечий сум - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 10
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

#Лелечий сум

Мазур Наталя :: #Лелечий сум
Він стояв і мовчав, опустивши в траву довгий дзьоб.
Він немовби завмер. Він нічого не чув і не бачив.
Біль його передався мені. Закричала я, щоб
Зупинились машини, що мчали до пунктів призначень.

Зупиніться, будь ласка! Затримайте, люди, свій біг! 
Та мій крик відчайдушний заплутався десь у смереці...
Він до нас прилетів через сотні далеких доріг,
Та невже задля того, щоб сум був у долі лелечій?

Він у теплих краях мріяв палко про землю дідів,
Він летів через море, до крові стираючи крила.
Із коханою він звити разом гніздечко хотів
У краю, де барвиста веселка кришталь розгубила.

Він ростити так прагнув у рідній землі лелечат,
Коли є і кохання. і дім, і сім'я, і дружина.
То чому ж польові запорошені трави мовчать?
І чому безсердечно зустріла його батьківщина?

Він зігнувшись стояв на червоних, тоненьких ногах.
Він утратив усе: свою віру, любов і надію.
А у неї життя, на узбіччі, де куриться шлях,
Закінчилося щойно на білих квітках деревію.

По дорозі машини байдуже неслись в далечінь.
Над коханою в тузі самотньо стояв бідолаха...
Крізь вологу очей, я вдивлялась в небес голубінь,
І сльоза поповзла по червоному дзьобі у птаха.


Це сталося нещодавно. Я поверталася з відпочинку додому.
Зненацька на узбіччі я побачила лелеку, що похнюпившись 
стояв і не ворушився. Під'їхавши ближче, я угледіла в 
бур'янах мертву птаху. Лелека стояв над своєю подругою
і оплакував її. Побачене так схвилювало мене, що я довго
не могла заспокоїтися. Ця картинка і досі у мене перед очима.
Власне, ця пригода спонукала мене до написання віршу.


24.05.2012р. 00:30

ID:  339479
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 24.05.2012 00:34:17
© дата внесення змiн: 12.09.2018 23:00:08
автор: Мазур Наталя

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Амелин, Н-А-Д-І-Я, Весняна Осінь, Квітка Надії, alla.megel, irinag, Борода, tatapoli, Віталій Назарук, євген уткін, Інна Серьогіна, Solomia
Прочитаний усіма відвідувачами (2647)
В тому числі авторами сайту (58) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Інна Серьогіна, 24.05.2012 - 23:54
12 12 12 cry cry cry cry cry Біль і щем у серці. А ще роздуми... give_rose give_rose give_rose hi 16 16 16
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Інно!
Роздуми, це те, чого саме прагне душа. Як легко ми не цінуємо тих, хто поряд. Як часто робимо їм боляче. Ми забуваємо про те, що у нашому розпорядженні всього лиш мить, яка належить нам зараз. Адже минуле вже нам не належить, а майбутнього ми не знаємо...
Як же усім нам не вистачає чуйності, любові, поваги, доброти...
 
Анатолійович, 24.05.2012 - 23:43
12 12 12 Гнітюче враження...Вірш викликає почуття і болю, і суму, і відрази до тієї "людини", яка могла вбити птаха... Чи може я не так зрозумів? Легше було б, якби знав, що птаха загинула сама. Хоча спокійніше на душі від цього не стане... Страшно, коли пропускаєш через свою душу ТАКУ, хоча і пташину трагедію... cry 17 Молодчина, Наташа! Тільки справжня людина вміє так відчувати чуже горе! 16 give_rose give_rose give_rose
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не знаю, Сергію, як загинув один із птахів. Звісно, я не знаю, хто саме загинув - він, чи вона... Але горе, сум, печаль, які уособлював лелека, що залишився жити, були такими красномовними!!! Він не звертав ні на кого уваги. Він був весь у своїй біді, і йому було байдуже, що діється навкруги. А ще, він був такий самотній...
А крім того, мене вразила людська байдужість... Машини проїзджали повз птахів, не зупиняючись. Кожний був заклопотаний своїми справами...
Обабіч шляху поодинокі дерева, кругом неозорі поля, і на узбіччі самотній лелека зі своєю бідою... Навіть при згадці, знову навертаються сльози...
 
Борода, 24.05.2012 - 15:02
12 12 12 12 12
Яка тужлива історія і як ви її гарно передали, Наталю! У мене цей вірш викликає ще трохи інакші асоціації, бо не раз приїжджав у відпустку додому на Україну і, не буквально звичайно, перебував у ролі того одинокого лелеки. Колишні друзі, знайомі та й дехто з родичів, яким не знайомі всі труднощі гастрайбайтерських митарств, просто уникають зустрічі, або роблять їх не надто веселими. Дякую! give_rose give_rose give_rose
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Самотність серед людей... Так, це теж дуже важко... На чужині гризе серце ностальгія, і хочеться хоч на мить ступити ногою на рідну землю, напитися води з криниці дитинства, подивитися на місця, які сняться у снах. А по приїзді відчуваєш людську заздрість, і нерозуміння. Але ж не знають вони, що іноді із їжі ти мав вчорашній обід на харитасі, що іноді ти не мав де ночувати, що іноді ти ходив вулицями чужого, незнайомого міста з 20 євро в кишені, без роботи, без дому, і без впевненості у завтрашньому дні... Та хіба можна все це розповісти? Хіба можуть заздрісники в це повірити?
 
irinag, 24.05.2012 - 13:42
Пишу крізь сльози, так щемно на душі.... flo26 сильно написано.
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що відчули! Серце, що готове співпереживати, співчувати, щеміти - багато вартує!
16 give_rose
 
євген уткін, 24.05.2012 - 11:57
Прочитав Ваш вірш і його сюжет зачепив мені душу і серце та ща прочитав коментар Амелін то й зовсім розкис. На згадку прийшли слова з чудової пісні.
Висушила силу чужина проклята
візьміть мене лелеченьки на свої крилята.
бо немає сили мені молодому-
несіть мене лелеченьки мертвого до дому.
Дякую Вам Наталю за такий чудовий, хороший, змістовний вірш. З повагою Євген.
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Євгене, ви згадали чудову пісню. Про те, як тяжко бути на чужині. Так, читаючи вірш "Лелечий сум" в пам"яті можуть постати різні асоціації. Одна з них - про чужину.
Мене, так як і вас, пане Євгене, також схвилювала розповідь Амелин. Я відданість птахів перенесла на відданість людей, і ще більше засмутилася. Птахи залишили товариша від безнадії, немаючи змоги допомогти йому. Як же часто серед людей можна спостерігати підлість, чи зраду... Як часто це трапляється тому, що вигідно(хочеться) одній людині... І чиниться це, не задумуючись про долю іншої людини...
Я дякую вам, пане Євгене, за те, що можу пороздумувати разом з вами над цим. friends
 
Дощ, 24.05.2012 - 11:09
Так страшно, коли вмить руйнуються мрії і розпач пташиний виймає душу... 12 23
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже страшно, Василь Степанович, дуже...
Коли одним помахом руйнується все те, чим жив, що любив, на що сподівався... Коли ось воно, ніби було тільки що, і раптом його не стає... І немає надіє, що все повернеться... Така туга нападає, така туга... Ви вірно сказали: "Розпач пташиний виймає душу"... 17 cry
 
Фотиния, 24.05.2012 - 10:07
Наталю, я і сама зараз "крізь вологу очей" пишу коментар. Дуже зворушливий сюжет, і Ви змогли художніми засобами так майстерно передати цей сум, що вірш напевно не залишить нікого байдужим 16 give_rose
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світланко, за ваше чуйне серце! 16
Знаєте, є вірші "виважені". Це коли кожне слово ти добираєш годинами, чи днями. Відшукуєш кращу риму, кращу строфу.
Вірш "Лелечий сум" писався на емоціях, "одним подихом"... Мабуть, писала не я, а зболена побаченим душа...
Дякую вам за вашу небайдужість! 16 friends
 
12 Стуснулось щось в серелині...гарно 16 give_rose
 
Амелин, 24.05.2012 - 09:33
12 12 12 А я был свидетелем, как один молодой аист, не мог подняться,когда вся стая собиралась улетать осенью. Как они его пытались поднять в воздух, как звали!! А в конце, когда окончательно уже решили лететь(причём с задержкой на несколько дней!), то кружили и что-то кричали, и было понятно, что это они прощаются с ним. А он, так и остался внизу... Причём и ему было понятно, что с ним прощаются. Как он, бедняга, кричал от горя...
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А знаете, Сережа, ведь о таких моментах жизни нужно писать! Видя, читая, слыша такие истории, невозможно не задуматься. Задуматься не только о судьбе птиц, животных, других людей. Но задуматься о своей жизни, о своих ошибках. Такие размышления делают нашу душу чище.
Ваш комментарий показал мне, что стихотворением удалось передать те мысли, которые волновали меня. Стихотворение и пишется для того, чтобы оно дало толчок для раздумий, для воспоминаний, для выводов.
Есть у меня стихотворение "Бабуся". Только на этом сайте его прочитало 970 человек. И знаете, люди после прочтения пишут мне, что вспомнили свою бабушку, вспомнили свое детство. Это так приятно - дарить людям воспоминания...
Спасибо вам, Сергей! Вы дали мне толчок вот к этим размышлениям. friends
 
12 Із коханою він звити разом гніздечко хотів
У краю, де барвиста веселка кришталь розгубила.----І знову люди порушили святість . Дуже боляче читати, бачити таке. дякую,Наталю, за співчуття give_rose give_rose give_rose
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам дякую, пані Тетяно, за ваші коментарі. За вашу теплоту і людяність, за щирість і повагу.
give_rose
Нерозуміння, біль, самотність птаха - усе це хотілося передати віршем. А ще хотілося достукатися до сердець читачів. Знайти у них розуміння і співчуття. 16
 
alla.megel, 24.05.2012 - 08:10
кудись сьоме сердечко закотилось. Ось heart
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Найвеселіше сердечко wink kiss air_kiss
 
alla.megel, 24.05.2012 - 08:09
Мовчки заберу. 16 16 16 16 16 16
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Твоє мовчання, Алло, таке красномовне! tender
Дякую, серденько! 16 give_rose friends
 
АнГеЛіНа, 24.05.2012 - 07:17
Так... Колись двоє маленьких покинутих цуценят на дорозі також змусили мене написати вірш... cry
Дуже чутливо Ви написали!..
Дякую за Ваше добре серце!
16 16 16 16 16 16 16
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я прочитала, Ангеліно, твій вірш про покинутих цуценят. Не залишатися байдужого до чужого горя(людини, тварини, птаха) - це те, що робить нас людьми. 16 give_rose friends
 
Віталій Назарук, 24.05.2012 - 06:49
Вірш неперевершений! 12 16 17
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Віталію! Рада вам! friends
 
Lili, 24.05.2012 - 00:47
Людям є чого повчитися у цих чудесних пернатих cry
Гарний задум, неперевершений вірш )
 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєте, Lili, задуму, як такого, не було... Почуття настільки вирували в мені, що я писала те, що відчувала, про що думала. Інколи вірші пишуться саме так smile
Дякую, що відвідали мою сторінку. Дякую за коментар. give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
x
Нові твори
Обрати твори за період: