Просніться, приспані надії,
Збудися, сестро й брате мій,
Прийшла пора, щоб лиходії
Відповіли за вчинок свій!
Хто стільки літ нас грабували,
Над нами підло сміючись,
А ми покірно все мовчали,
Досить уже,- народ, проснись!
Скажи, народе, правду свою,
Злодійським кланам - геть! - скажи,
Ми землю маємо і волю,-
Оцим, мій брате, дорожи!
Лиш нам самим та й будувати
Свого житття щасливі дні,
Брехню нам треба розірвати,
Народній Правді - дні ясні!
Повстань, як чесна ти людина,
Здолаймо панство - вчить Тарас,
Згуртуймося в одну родину,
Народе мій - прийшов вже час!
Заздрість?! Пане, що Ви собі міркуєте про оце? Я розумію, що "ураїнський мові притаманні дієсловні рими", таж, якої не "притаманні"? Вибачте, але те, що Ви написали - це ознака невігластва. Бажаю Вам заздрити комусь більш достойному, як і це роблю я ) ) )
Максим Калина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Молодець!Поету,крім відчуття рими,потрібне ще добре знання мови.А ще- совість.І,саме основне-РОЗУМ.Вдосконалюйтеся!
Вибачте, але, як на "25 років творчого стажу" - то дуже недолугий доробок. Все заїложене та тоскне, від розміру до рим, не кажучи, вже про сам "месседж". Чи, хоч би спробували, якось його самобутньо виказати...
Максим Калина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не пишу,а лише друкую вірші нашого поета.Скажу лише,що цей коментар не робить честі ні вам,ні сайту,ні пану Юхниці.Як психолог,я розумію,що вами рухає заздрість.
Згуртувалися - до євро! Приємно бачити усміхнених людей!!! і...краще тут вживати слово "прокинутись", проснутися - це такий, полтавський русизм(підказонька)