Що, зацікавила лиш назва ?
Чого зайшов, розвісив вуха ?
Скажу відверто і відразу -
тут мова не про ТУ порнуху.
Собі ми вибрали "начальство",
Воно клялось народ любити,
і Україну повсякчасно
від всіх напастей боронити.
Про Україну вільну, нову
народ вже мріє п*ятсот років,
Та що отримали натомість ?
Нас "люблять" раком, потім боком !
Коли ти Ореш, як волами,
і день і ніч, аж очі пухнуть,
А у Тігіпка діаграми
що все ніштяк - оце порнуха !
Як соромлЯться твої діти
в своєму дранті йти до школи,
А ти не можеш пояснити
Чому ти так "працюєш кволо" ?!
Коли ти вже міркуєш зранку -
чим завтра їх нагодувати,
Азаров інженерам радить
Побільш картоплі засівати ?!
Коли в країні жити страшно,
коли ми всі в багні по вуха,
А в Межигір*ї гольф і яхта -
Оце, я вам скажу, порнуха !
Коли бандити гроші мають,
і суд, і прокурор їх слуха,
а в вас "законно" забирають
батьківську хату - це порнуха !
Коли твоя старенька мати
боїться визирнуть із двору,
щоб джипові не "заважати"
коли в кабак летять мажори,
коли нема куди подітись,
коли менти - ще гірша банда,
і краще з ними не зустрітись -
оце і є порнуха, брате !
Ми люди чи вже стали скОтом ?
Все ж люди ? То скажи, мій брате,
Чом дозволяєм цій мерзоті
Порнографічно керувати ?
Чи є в нас совість, честь і гідність ?
Чи гречка й молоко згущене ?
Чи ми дурні, тому що бідні ?
А бідні, бо дурні, напевне ?
Ми маєм досвід, та дипломи,
є розум, на руках мозолі,
але не можем все одно ми
хазяйнувати в своїй долі!
Коли пузатий райначальник
без хабара не дасть дихнути,
та ще й життю тебе навчає -
то може час вже схаменутись ?!
То може вже порнухи досить
в Шевченковій Вкраїні милій ?!
То може, двадцять років посту -
Це забагато й вже несила ?!
Спитай у себе і у Бога,
що скоро знов для нас воскресне,
чи на таку собі дорогу
ти сподівався ? Тільки чесно !
Наважся на своє питання
від серця відповідь відчуть.
Не зрадь батьківські сподівання.
Є бюлетень. Є вила. В путь !
Rukosh відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую
До речі, мені було б байдуже авторство, якби я зміг так зробити, щоб тисячі людей змогли прочитати і відчути ці слова. Як художній твір воно, можливо, і посереднє, не шліфував, не причісував, все написалося на одному диханні, наче було готове десь всередині. Дарую цього вірша всім, тут не до художніх змагань, якщо роздрукуєте і покажете рідним, знайомим, може разом щось змінимо, я особисто буду вдячний, сподіваюсь і вся країна також.
