UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Інга Хухра: За хмарами (присв. О. М. ) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Невгамовний, 07.04.2012 - 20:16
Дуже багато пережитого...складного на твої плечі...Так, за кохання, мабуть, потрібно боротись...Шкода тільки, що час не стоїть на місці, а люди часто вдаються до обману, бо в цей період їм добре з тобою...а потім?..  Озирнись навколо...
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Думаю, Вітю, що боротись треба до останнього подиху, аби потім, коли лежатимеш безсилий та знеможений знати одне, ти зробив усе, що міг... використав усі шанси... якось я вже викинула зі свого житття цю найблизькішу мені по духу і прагненнях людину... думала, що зробила все, що могла... а тепер бачу, що ні, не все...
Інна Серьогіна, 07.04.2012 - 18:25
Вірю, чекаю, пишу,помиляюсь, плекаю...  В цих рядках все сказано!!!  
Лія Лембергська, 07.04.2012 - 09:33
Інго, намагатись бути доконалішою не за інших... Так, кохання - або є, або немає, і ніяке завоювання і чекання нічого не дасть... Але я так розумію, що у вас воно є, і причина в тім, що ви чомусь не можете бути разом, можливо я просто не так трактувала твої вірші... Тому потрібно усвідомити причину... А щодо сприймання такими, як ми є , але в житті виходить трохи по-іншому... Тому, якщо ти впевнена, що це кохання... вивчи його... він - чоловік, потрібно мінятись під нього, не втративши при цьому себе... В тебе все получиться!
Ярослава Ткач, 06.04.2012 - 23:19
не буду давати порад, як більшість моїх попередників, думаю, Ви краще все знаєте самі. а вірш гарний 
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я думаю, що головне вірити в краще... а все решта неважливо... просто вірити в людину, яку любиш, і дарувати їй тепло, рівно стільки, скільки вона дозволяє і може прийняти... адже скільки не намагайся забуи, викреслити - все марно.. робиш дурні помилки, жорстоко караєшся, страждаєш... натомість просто тихо кохай і твори, і твої чекання обовязкого винагородить доля... я дуже хочу, аби все саме так і було
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Андрій, це не лист прощання... навпаки... відчайдушний крик... поміж рядками якого читається істина,що в серці жевріє палким помаренчевим вогнем
Ольга Ратинська, 06.04.2012 - 21:24
Поете! Що для тебе вірші? Присвята? А якщо захоче інший Себе плекати омивати скроні Поглянь у поле як гарцюють коні! Як умиваються копитцями скоріше Линь світанковою веселкою миліша Любов свята святійша красивіша Коли неволю рве коли вільніша...
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Краще бути скованою путами... "мне нужны кирпичи на ногах, а не мыльный пузырь илюзий"...
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люди повинні приймати нас такими, якими ми є...це перш за все... нам хочеться цього... хто розумний, той удосконалюється, вірить у себе,досягає вершин та здійснює мрії, часом здається, що якщо ти будеш кимось в цьому житті, досконалішим, кращим за інших, то твоя кохана людинка таки полюбить тебе... але це не так... кохання не можна заслужити, виклянчити... його можна виплекати, дочекатись, завоювати... і тільки вірою в цю людинку, добротою до неї, підтримкою, ніжністю, турботою та опікою... яка лине від чистого серця... і якщо це не допоможе, отже це просто не та людина, а Ви сліпець і до того ж дуже нещасний
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
чимось лист прощання нагадую.... але мабуть я помиляюсь
