UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тамара Шкіндер: Черпаю пригоршнями я життя… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 14.08.2012 - 13:17
ЗНАЙШЛА ЦІКАВИНКИ У ВАШОМУ ВІРШІ:черпати пригоршнями життя, низка слів (як намисто), доленосні руни від Фортуни... ЯК ДОБРЕ, ЩО ОДНИМ КЛІКОМ КУРСОРА МОЖНА ВИРІШИТИ ВІРТУАЛЬНУ ПРОБЛЕМУ... Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Олю, Завжди рада вам!  
molfar, 08.04.2012 - 23:27
Інколи надприземленісь - лише спроба самозахисту від світу. А Ви - будьте крилатою, Вам це так личить...
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за відгук і гарне побажання. 
Калиновий, 30.03.2012 - 10:06
Нехай Боже Благословіння назавжди буде над Вами!І Ваш ангел-охоронець оберігає Вас від усіляких негараздів. І нехай зорепадом прокладається шлях до визначеного Вами: "Бо сенс мого життя – це мій Фавор". Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішить такий теплий відгук. Щиро дякую. 
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую і вам зичу всього найкращого!!!  
Serg, 29.03.2012 - 02:52
На дизель давно паротяг замінили, Нестримно життя утікає від нас, А в пригоршнях моїх, у праці стемнілих, Лишень мозолі та відлуння від фраз... У цукор обІцянок, всує дарованих, Не вірю, хоча солоденьке й люблю, Ненавиджу тільки мізки рафіновані, Нікого не лаю, але й не хвалю... Бо знаю, щоб жита поля колосилися, Потрібно докласти чималих зусиль, Чому ж ми з тобою тоді не зустрілися? На тім перехресті створити свій стиль... А нині - курсори мандрують по світі, Курок - лишень засіб знайти коридор... Черпаю у пригоршні радісні миті Твоєї поезії, - ось мій Фавор!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ва-у-у!!! Розчулив. Щиро дякую. 
Мазур Наталя, 28.03.2012 - 19:31
Мої думки зупинилися на словах "чомусь сумній пташині не співається…" Така багатозначуща і всеохоплююча фраза! 
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доспівалася  Дуже дякую, Наталю. Рада вам!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Віро, сердечно. Рада знайомству з вами.  
Борода, 28.03.2012 - 15:04
Чого б не досягли і як би не прожили, нас, як не сумно, приберуть могили. Лиш наші душі піднімуться ввись, щоб відзиватись пам"яттю колись...
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке життя... Щиро дякую, Ігоре.
Наталя Данилюк, 28.03.2012 - 14:18
Мов на курок, я тисну на курсор.Тепер не промахнуся – чітко впевнена. Бо сенс мого життя – це мій Фавор. А ти лишайсь таким, понадприземленим… - Рішуче,мудро і розважливо.Як часто бракує такої от розважливості і вміння тримати все під контролем,як у Вашої ЛГ...  
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно дуже,Наталю, що вникаєте в зміст. Для автора - це нагорода. Мої героїні, як правило, зібраний образ, написаний від першої особи, дії якого я передаю через призму життєвого досвіду та власного бачення. І якщо в них хтось знадить зерна поради, тощо... Значить пишу не дарма. Дякую за ваш глибокий змістовний відгук.
Валя Савелюк, 28.03.2012 - 13:39
Мов на курок, я тисну на курсор. Щоб потім там, на перехресті літ Згорнути в пам"ять все що не здійснилося. І на життєвій ниві не жаліть, Що жито вчасно не заколосилося. -- мудро... краще радіти тому, що встигло заколоситися... Ви мудро-праві, пані Тамаро... вірш спокійний і сильний. як справжній характер... як прикмета самонезрадженої особистості. 
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Валю, за високу цінку. Дуже ціную вашу думку.
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Віталію, на доброму слові!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
